Передплатити Підтримати

Пам’ятник Моцарту називають... «чупакаброю»

Дивну «алегоричну скульптуру», встановлену на площі Маланюка, вже закликають знести


Фото з відкритих джерел

Не встигли у Львові на площі Маланюка відкрити перший у світі пам’ятник композитору Францу Ксаверу Моцарту (до його 230-ліття), як уже зареєстровано електронну петицію про демонтаж пам’ятника. З такою ініціативою виступила львівська авторка й виконавиця пісень Наталка Криничанка. «Це мій перший досвід електронного звернення до Львівської міської ради», — написала вона на своїй сторінці у соцмережах.

Якщо судити за дописами у со­цмережах, багатьом львів’янам вкрай не подобається зовнішній ви­гляд пам’ятника Моцарту. Кажуть, це «страшило» й «одоробло» нагадує «чупа­кабру, чорта, пуделя»… А деяких митців обурило те, що не було проведено між­народного конкурсу, який мав визначити найкращий проєкт пам’ятника.

Електронна петиція Наталки Крини­чанки — уже другий офіційний документ із жорсткою критикою пам’ятника Мо­царту-молодшому (Франц Ксавер — син знаменитого австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта). Спочатку петицію до виконкому Львівської міської ради з вимогою перешкодити встанов­ленню скульптури зареєстрував колиш­ній міський голова Винників, депутат Львівської облради Володимир Квурт. До завершення голосування за цю пети­цію — більше тижня. Пана Квурта обурило, зокрема, що за визначенням «алего­рична скульптурна композиція (пам'ятний знак)» виконавчий комітет ЛМР приховав, що насправді йдеться не про «алегорич­ну композицію», а про пам’ятник. Це було зроблено, вважає Володимир Квурт, аби уникнути конкурсу на найкращу проєктну пропозицію щодо пам’ятника.

Якщо петиція Наталки Криничанки набе­ре упродовж двох місяців 500 голосів, пи­тання про демонтаж пам’ятника Моцарту мають розглянути на сесії Львівської місь­кої ради. «Наразі не можна сказати, чи бу­дуть зносити скульптуру Моцарта на пло­щі Маланюка, — сказала прессекретарка міського голови Львова Христина Про­цак. — Це залежатиме від того, чи депутати проголосують на сесії «за».

Як наголосив у коментарі для «ВЗ» де­путат Львівської міської ради Юрій Ломага, пам’ятник Францу Ксаверу Мо­царту є ганьбою для Львова як культур­ної столиці України. Депутат вважає, що такому недолугому пам’ятнику місце на кераміко-скульптурній фабриці на вули­ці Мучній, де, за задумом голови Львів­ської ОТГ Андрія Садового, має поста­ти сучасний мистецький простір. «Буду голосувати на сесії за підтримку пети­ції про демонтаж пам’ятника Моцарту, — зазначив Юрій Ломага. — Ця „какашка“ — межа»…

Коментар для «ВЗ»

Андрій Садовий, міський голова Львова

Якщо культура спричиняє великі диску­сії і дебати, це означає, що вона виконує свою функцію. Якщо згадаєте пам’ятники, які встановлювали у Львові сто-двісті ро­ків тому, чи будинки, — усі вони викликали великі дискусії. А сьогодні ми гордимося ними! Якщо говорити про монумент Кса­веру Моцарту, то є цікава закономірність. Як правило, він подобається молодим лю­дям, які краще сприймають сучасне мис­тецтво. І спричиняє дебати серед людей старшого покоління. Завдання викона­но! Ми говоримо й дебатуємо про сучасне мистецтво. І це дуже правильно.

Думки з приводу

Оксана Линів, директорка фестивалю LvivMozArt

Одна з ініціатив цьогорічного фестива­лю LvivMozArt — встановлення символічної, алегоричної скульптури композитору, цілій династії Моцартів. Для цієї роботи було за­прошено видатного австрійського скуль­птора Себастіана Швайкерта. Його робота показує сина Моцарта у символічному ди­ригентському русі, з перебільшеною ста­ровинною бароковою перукою, яка симво­лізує його зв’язок з легендарним батьком, відповідальність перед славою якого він усе життя відчував, а також з його дідом Леопольдом, основоположником музич­ної династії Моцартів.

Під перукою монумента чітко прогляда­ється портрет Франца Ксавера Моцарта в типовому образі композитора доби ро­мантизму, що символізує зміну мистецьких епох. Легка танцювальна поза та театраль­ний диригентський жест означають зв’язок Моцарта-молодшого зі Львовом, коли він кілька років поспіль був капельмейстером, а пізніше — головним диригентом Цісар­сько-королівського привілейованого місь­кого театру. Ідея такої скульптури полягає в тому, щоб максимально популяризува­ти мистецтво, музику. Основне завдання — щоб скульптура Моцарта жила в просто­рі міста і давала поштовх львів’янам більше дізнаватись про нашу історію.

Орест Голубець, мистецтвознавець

Одне з моїх фахових зауважень було враховано, і нижня частина фі­гури Моцарта позбулася світлої, блискучо-полірованої поверхні. У мене питання — чи буде біля скуль­птури хтось, хто постійно пояснюва­тиме глядачам глибину авторського задуму й причину гнітючого вражен­ня, яке викликає скульптура? Чим можна пояснити використання тако­го благородного металу, як бронза, за відверто недбалого опрацюван­ня всієї поверхні скульптурної плас­тики?

Читайте також: Без конкурсу і голосувань у Львові встановили пам’ятник Моцарту-молодшому