Якщо «поет в Росії більше, ніж поет», то закон в Росії гірше, ніж беззаконня – твердять репресовані кримчани
Злочини Росії стали типовими як всередині країни, так і в Криму
У засобах масової інформації Криму широко розрекламовано Міжнародну науково-практичну конференцію «Взаємодія правоохоронних органів та спеціальних служб держав-учасниць СНД у сфері боротьби зі злочинністю», яка днями відбулася в Москві, на базі академії Слідчого комітету Російської Федерації. І не через те, що конференція така особлива, хоч про її рівень говорить вже сама тема, оскільки СНД як такого вже не існує.
Конференцію почали рекламувати тільки тому, що на ній побував так званий «голова Комітету кримського парламенту з питань законодавства» Сергій Трофимов. Він, зокрема, розповів про проміжні підсумки діяльності робочої групи з аналізу «збитків», начебто «понесених Кримом під час перебування в складі України». Аналітики, які познайомилися з текстами Трофимова, говорять, що у депутата порушена здатність віднаходити та аналізувати причинно-наслідкові зв’язки. Так, він всі негаразди, що сталися з Кримом після російської анексії 2014 року, покладає на Україну.
Міфічні «збитки» депутат Трофимов оцінив в 820 мільярдів рублів. Трофимов переконував слухачів, що «в діях українських політиків і „активістів“ містяться ознаки складу злочинів, відповідальність за які встановлена окремими статтями Кримінального кодексу РФ». Але ми б не стали писати ні про яку московську конференцію, якби її доповіді не контрастували з російською практикою як всередині країни, так і на міжнародній арені, і зокрема, на окупованій території.
Моніторингова Місія ООН з прав людини в Україні, констатує ганебне продовження практики застосування тортур з боку російських правоохоронців до затриманих і заарештованих в Криму. Яскравий приклад — незаконний арешт і тортури журналіста Радіо Свобода (проект Крим. Реаліі) Владислава Єсипенка. У її заяві говориться: «Співробітники ФСБ піддали журналіста тортурам електричним струмом, били і піддавали сексуальному насильству в підвалі невстановленої будівлі, щоб примусити зізнатися у співпраці з українськими спецслужбами. Потім співробітники ФСБ запросили знімальну групу російського державного телебачення, щоб записати для публічної трансляції визнання, до якого його примусили. Крім того, ФСБ відмовляла потерпілому в доступі до приватних адвокатів протягом 28 днів після затримання».
Міністерство закордонних справ України, український омбудсмен, Європейська і Міжнародна федерації журналістів закликали Росію до негайного звільнення і зняття всіх звинувачень з Владислава Єсипенка. Президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Джеймі Флай зажадав негайно звільнити Єсипенка з-під варти і заявив, що РСЕ / РС обурене тортурами, про які повідомив затриманий в Криму фрілансер Крим.Реалії.
Такі злочини Росії стали типовими як всередині країни, так і в Криму. Так, на фоні всіх правильних словес про верховенство права та закону, Росія продовжує практику ганебних судилищ над українськими та кримськотатарськими активістами. Перша заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар назвала «ганебним судилищем» процес над головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.
«Російські окупанти в Криму заочно дали 6 років ув'язнення голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову. Ігноруючи вимогу міжнародного суду ООН про зняття заборони на діяльність Меджлісу, Росія продовжує практику ганебних «судилищ"-репресій проти кримськотатарського народу», — заявила дипломат в Твіттері.
На засіданні 24 травня звинувачення запросило 9 років позбавлення волі для Чубарова. Глава Меджлісу, коментуючи вимогу звинувачення, назвав процес над ним у Криму «судилищем». У прокуратурі АРК і Севастополя кваліфікують цей факт, як «порушення законів і звичаїв війни»: «Держава-окупант і її окупаційна адміністрація продовжують використовувати власну систему кримінального правосуддя в політичних цілях, реалізуючи політику переслідування проукраїнського населення півострова. Прокуратура автономії кваліфікує такі протиправні дії окупантів по ч.1 ст. 438
У відомстві вказали на порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема, вимоги IV Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни в 1949 році. Росія, це країна, де її президент за два десятки років правління узурпував владу, переробив конституцію і законодавство під власні потреби, позбавив народ права на свободу слова, громадських об’єднань, мирних протестів, і зараз розробляє систему нівелювання міжнародного права. Так, всього кілька днів тому Володимир Путін вніс законопроект, яким передає повноваження представляти Росію в ЄСПЛ Генеральній прокуратурі, хоч як і в інших країнах, до цього країну в ЄСПЛ представляв Мін'юст.
«Генеральна прокуратура забезпечує представництво і захист інтересів [Росії] в Європейському суді з прав людини, суді Євразійського економічного союзу і економічному суді Співдружності незалежних держав», — йдеться в проекті.
А річ у тому, що всі міжнародні суди засипані скаргами громадян Росії на свавілля влади, порушення нею законів, тортури, фальшовані судові процеси тощо. Як повідомляло видання РБК, в березні Путін погодився з пропозицією генпрокурора Ігоря Краснова передати такі повноваження Генпрокуратурі. Видання посилалося на його лист президенту, в якому Краснов писав про, неначебто «юридичну агресію» проти Росії, яку нібито розв'язали «окремі держави» та громадяни Росії, що живуть за кордоном. Таким чином, президент Росії передає функції захисника Росії органу, який відомий тим, що закриває очі на порушення закону органами ФСБ, Поліцією, Слідчим комітетом, судами, закладами пенітенціарної системи. Самі будуть порушувати — самі ж будуть відстоювати права на це в міжнародних судах. Насправді, якщо «поет в Росії більше, ніж поет», то закон в Росії — це гірше, ніж закон, і навіть гірше, ніж беззаконня.
