Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Без «Надії» сподіваються

Уряд хоче ліквідувати шахту й створити на її базі музей. А працівники прагнуть відновити роботу підприємства

Уряд так і не дав ради колись успішній і потужній шахті «Надія» (розташована у селі Сілець на Львівщині поблизу Соснівки, Червоноградська ОТГ) і не знайшов нічого кращого, як її… ліквідувати. В. о. міністра енергетики України Юрій Вітренко підписав наказ про ліквідацію ПрАТ «Шахта Надія». Згідно із документом, копальня має припинити існування 30 червня 2022 року. У держбюджеті на 2021 рік у програмі «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств» на ліквідацію шахти «Надія» передбачено 107 млн грн. За кошти цієї бюджетної програми, зокрема, виплатять і заборгованість із зарплатні майже 390 працівникам, які там ще залишилися. А потім скоротять працівників, не залучених у підготовці шахти до ліквідації.

Шахта «Надія» запам’яталася акці­ями протесту, за допомогою яких гірники «вибивали» собі зарплату. Останній раз 28 серпня 2020 року 31 гір­ник не піднявся на поверхню через борг із зарплати — 61,5 млн грн. Причина — під­приємства-замовники продукції не роз­рахувалися за неї. Під землею сиділи тиж­день, протягом якого декого через погане самопочуття евакуювали нагору. Решта протестантів оголосили голодування. А до того гірники та їхні родичі перекривали міжнародну трасу Львів — Рава-Руська. В уряді тоді заворушилися, почали «смика­ти» підприємства, що заборгували шахта­рям за продукцію. Урешті-решт гірникам виплатили заборгованість, передбачивши кошти окремою стрічкою у бюджеті.

Однак 2 листопада минулого року на шахту «Надію» чекав повний «блека­ут»: її відключили від електроенергії че­рез борги перед «Львівобленерго» — 13,6 млн грн. Підземні виробітки знеструмле­ної копальні почали заповнюватися во­дою і газом метаном. Тоді вже тут ніхто не протестував, люди просто почали масо­во звільнятися…

Струм подали лише через півроку — у березні цього року. Споруда наразі так і стоїть, затоплена і загазована. Що тепер буде з шахтою?

Про подробиці процесу ліквідації жур­налісту «ВЗ» розповів перший заступ­ник голови ЛОДА Андрій Годик.

— Процедура ліквідації — доволі довга. Наказ про заходи з підготовки до лікві­дації шахти «Надія» передбачає «дорож­ню карту» з конкретними дедлайнами тих чи інших дій. Зокрема, ще до кінця люто­го 2022 року підприємство працюватиме, в тому числі і в частині видобутку. А вже після 30.06.2022 р. будуть здійснюватися тільки заходи з ліквідації. На 2021 р. пе­редбачено фінансування з держбюдже­ту окремою стрічкою — на шахту «Надія» це 107 млн грн. За ці кошти будуть фінан­суватися зарплата і частково погашати­ся витрати на електроенергію. Ці ресур­си мають покрити першочергові потреби підприємства. Бо кошти від реалізації за­лишкових запасів вугілля не дадуть мож­ливості забезпечувати функціонування шахти. Крім тих 107 млн грн, передбаче­них на цей рік, залишається ще заборго­ваність перед шахтарями за вересень — грудень 2020 року — 36 млн грн. А також заборгованість за електроенергію — 13,6 млн грн. Ці борги не можуть фінансува­тися в межах програми з ліквідації. Ін­ших джерел погашення заборгованості, на жаль, немає. Тому на нараді в ЛОДА ми попросили про підтримку народних депу­татів від Львівщини — ініціювати внесен­ня змін до держбюджету на 2021 рік, де окремою стрічкою передбачити кошти на покриття цієї заборгованості.

— Куди подінуться шахтарі після ліквідації шахти?

— Наразі на шахті «Надія» залишається 390 працівників. Є певний відтік кадрів… Водночас керівництво підприємства по­відомило, що до кінця цього року жодно­го звільнення працівників не буде. З 2022 року почнеться планомірне звільнення працівників. Частина з них буде працев­лаштована на ДП «Львіввугілля», інші бу­дуть вимушені скористатися послугами Центру зайнятості. Однак на шахті є хо­роша інфраструктура, це збережений об’єкт, тому ми пропонували Міністер­ству енергетики (і це підтримує Червоно­градська міська рада) після завершення процедури ліквідації зробити там об’єкт промислового туризму. Це цікавий варі­ант, зараз напрацьовується концепція, щоб ми зрозуміли, яка сума фінансуван­ня потрібна для створення цього об’єкта.

Тим часом працівники шахти сподіва­ються відновити її роботу. Голова пер­винної профспілкової організації шах­ти «Надія» Роман Віхоть розповів «ВЗ», що урядовий наказ про ліквідацію — це ще не сама фізична ліквідація. «Заходи з лікві­дації передбачають вироблення різних до­кументів, програм, і це все триватиме що­найменше півтора року, — пояснив Роман Віхоть. — За цей час ще можна віднови­ти роботу копальні і працювати. За кошти державної програми нам виплатять бор­ги із зарплати. Нам пообіцяли у Міненер­го, що якщо напишемо звернення, нам ще продовжать на півроку ліквідаційний пері­од. Шкода, що ми втратили стільки пра­цівників. Колись, у кращі часи, тут працю­вали півтори тисячі шахтарів. Коли торік шахту відключили від електрики, люди по­чали масово звільнятися. Багато пішло на пенсію, частина знайшла роботу на інших шахтах ДП «Львіввугілля», частина подала­ся за кордон, остаточно розчарувавшись у вугільній галузі. Зараз на шахті офіційно залишилося 390 людей. Ніколи не бачив такого варварства — просто так взяти і на півроку відключити від електрики держав­не підприємство! Ми писали в усі можли­ві інстанції — починаючи від президента. Я особисто написав близько 150 листів.

Зараз плануємо насосами відкача­ти воду, провітрити від газу підземні ви­робітки, просушити обладнання. Уже по­чали ці роботи. Шахта орієнтовно має запрацювати 16 квітня. Про проєкт обла­штування музею як туристичної родзин­ки я знаю. Це лише один із варіантів по­дальшого майбутнього «Надії». Хотілося б, щоб була збережена і працювала далі численна інфраструктура, яку колись створили на підприємстві. Це дерево­обробний цех, різні підсобні господар­ства, де були тварини, транспортний цех, пекарня тощо. Це все — робочі місця для людей".

Схожі новини