Просвітництво про права корінних народів

В зв’язку з цим на днях в Києві відбулася 18-та сесія Кримського дискусійного клубу, на якій обговорено оцінки наслідків і перспектив цього рішення. Основою є Декларація ООН про права корінних народів як основоположний документ про джерела їх колективних та індивідуальних прав. Сесія проведена Кримськотатарським ресурсним центром за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні. Модерував сесію голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв, а в дискусії взяли участь голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ігор Яременко, член Постійного форуму ООН з питань корінних народів Олівер Лооде та експерти.

Мова йшла про те, що визнання кримських татар корінним народом в Україні за сім років зіграло позитивну роль у формуванні рівноправності народів, усунення частини наслідків депортації та дискримінації кримськотатарського народу у складі СРСР. Завдання полягає в тому, щоб закріпити і розвинути співпрацю народів шляхом прийняття закону про корінний народ в Україні, а також закріпити цей статус в конституції. Учасники також відзначили надзвичайно низьку обізнаність громадськості України в царині прав і відносин корінних народів, що породжує багато непорозумінь і проблемних питань. В суспільних дискусіях, наприклад, часто порушують питання про форми державності корінних народів, їх статус, права і обов’язки, а також спекулятивні питання про те, що надання автономії кримським татарам потягне за собою і вимоги надання автономій угорській, румунській, польській та іншим спільнотам в Україні. Однак при цьому треба пам’ятати, що право на автономії зберігається за народами, які не мають або втратили свою державність в результаті агресії. Вони не мають материнської держави, яка б могла захистити їх право на розвиток та збереження своїх мови, культури, національних традицій. Що стосується кримських татар, то їх державність в формі Кримського ханства була насильницьки, в результаті військової агресії зруйнована в 1783 році, пізніше їх автономія була таким же шляхом ліквідована в 1944−45 роках. І хоча кримчани на референдумі в 1991 році проголосували за відновлення Кримської АРСР, однак рішення референдуму не було виконане, а шляхом політичних махінацій в Криму була створена заново невідомо яка «Республіка Крим», за яку ніхто не голосував, і яка представляла собою незаконний російський анклав на території України, що пізніше стало вирішальним фактором окупації і спроби анексії Криму Росією.

На сесії дискусійного клубу юрист-міжнародник, доцент Олексій Плотников презентував дослідження щодо форм реалізації корінними народами права на внутрішнє самовизначення у демократичних державах сучасності. Він звернув особливу увагу на те, що форми відповідних автономій (національних, культурних, територіальних) можуть мати варіативний характер і поєднувати в єдиній формі кілька особливостей у зв’язку з потребами і процесом самовизначення.

Професор Борис Бабін констатував, що в Україні розроблене наразі фрагментарне відображення у законодавстві та практиці вимог Декларації ООН про права корінних народів, та відзначив нагальну потребу схвалення єдиного профільного закону України про корінні народи.

Експерт Бабін наголосив на тому, що, на превеликий жаль, в Україні втрачена одна з форм легалізації Меджлісу, бо склад Ради представників кримськотатарського народу при Президенті України так і не було сформовано з 2015 року та досі. Таким чином це унеможливило, за умов відсутності профільного закону, протягом наступних шістьох років передбачену указами Президента № 194/2015 та № 195/2015 державну фінансову та організаційну підтримку Меджлісу, як представницького органу корінного народу. Експерти також відзначили важливість законодавчого забезпечення прав корінних народів Криму, з урахуванням вимог Декларації, для ефективної реінтеграції Кримського півострова в Україну після його деокупації.

Учасники дискусії говорили про те, що в Україні державна політика щодо збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу, як корінного народу України, потребує активізації та більшої ефективності. Є актуальним подальше законодавче врегулювання захисту і реалізації права на самовизначення кримськотатарського народу в складі суверенної і незалежної Української держави. Потрібне також подальше законодавче врегулювання статусу Курултаю і Меджлісу кримськотатарського народу в правовому полі України, удосконалення механізмів взаємодії між органами державної влади України та представницькими органами корінного народу.

Читайте також: Туреччина планує «взяти під крило» Крим і Донбас