«Арену Львів» назвуть на честь Бандери?

Ініціативу депутатів Львівської обласної ради має затвердити Кабмін, бо стадіон – у державній власності

Депутати Львівської облради звернулися до Кабінету Міністрів з проханням присвоїти стадіону «Арена Львів» ім’я провідника ОУН Степана Бандери. «За» — 68 обласних обранців, а семеро депутатів не голосували.

Автор ідеї про присво­єння «Арені Львів» імені Степана Бандери — фрак­ція «Європейської Со­лідарності» у Львівській обласній раді. «А чому ні? — прокоментувала для „ВЗ“ депутат ЛОР від „ЄС“ Ольга Березюк. — Банде­ра — герой України, і фрак­ція „ЄС“ вирішила назва­ти стадіон на його честь. На черзі — рішення Кабмі­ну щодо перейменування. У Тернополі уже є стадіон імені Романа Шухевича, а ми хочемо, щоб у Льво­ві був стадіон імені Степа­на Бандери. Хочемо, щоб Львів був солідарним із Тернополем, і щоб Львів став більш патріотичним».

Нагадаємо, нещодавно Тернопільська міськрада присвоїла муніципально­му стадіону ім’я команду­вача УПА Романа Шухеви­ча. (У травні на стадіоні ім. Шухевича планують про­вести фінальний матч Куб­ка України з футболу). Посол Ізраїлю в Україні Джоель Ліон зробив через присвоєння тернопіль­ському стадіону імені Шу­хевича демарш, вимагає скасувати перейменуван­ня. «Посол має право ро­бити заяви, але ми на сво­їй території маємо право ухвалювати рішення, які вважаємо доцільними», — наголосила пані Березюк.

А пізніше мерії двох польських міст, Замостя й Ниси, офіційно заявили про розрив партнерських відносин з Тернополем — через присвоєння там­тешньому стадіону імені Романа Шухевича. Зокре­ма, скасовують фінансу­вання проєкту «Спільна історія Тернополя й За­мостя», на який Польща планувала надати 70 тисяч євро… Депутат облради від «ЄС» Соломія Рибо­тицька вважає таку пози­цію наших польських парт­нерів абсурдною. «Україна має бути настільки силь­ною державою, що нам ніхто не має вказувати, яких героїв вшановувати, пам’ятник кому нам стави­ти. Чому поляки чи жителі Ізраїлю мають нам вказу­вати, іменем якого героя називати якийсь об’єкт? — заявила пані Соломія у ко­ментарі для „ВЗ“. — Таке враження, що ці країни хо­тіли би нами керувати… Кожна країна має свою іс­торію і має своїх героїв».

Коментар для «ВЗ»

Вахтанг Кіпіані, публіцист, ведучий телепроєкту «Історична правда»

Тут складна історія. Зрозуміло, чому Тернопіль і Львів ініціюють такі емоційні речі. І зрозуміло, що реакція на це буде гостра — як усередині українського суспільства, так і за кордоном, зокрема у Польщі, Ізраїлі, Росії. На думку росіян можемо не зважати. Але очевидно, що ре­акція наших друзів-поляків буде болючою…

З одного боку, не можна підлаштовувати політику на­ціональної пам’яті під чужі уявлення. З іншого боку, ми, образно кажучи, живемо у скляному будинку. І нашим сусідам завжди доведеться пояснювати, чому ми те чи інше зробили.

Не треба з Бандери і Шухевича створювати культ, називаючи їхніми іменами все підряд. Є топонімічні об’єкти — вулиці, площі, парки, — які можна назвати іме­нами великих українців. Але робити з них Леніна, Кіро­ва, Калініна, іменами яких у радянські часи називали буквально все, не варто. В історії українського спор­ту, зокрема футболу, були видатні постаті — наприклад, Олександр Скоцень, — які заслуговують на вшануван­ня. Якщо все підряд називати іменами великих політи­ків, воїнів, ідеологів, то великим спортсменам на топо­німічній карті Львова і всієї України може не залишитися місця. Варто про це теж думати. А не чинити емоційно, намагаючись обстоювати борців за Україну шляхом на­зивання їхнім іменем першого-ліпшого об’єкта…

Схожі новини