Передплата 2024 ВЗ

Литвин, який шкодував за Росією і ганьбив ЄС, хоче бути ректором

У пасиві кандидата – «справа Гонгадзе» й ратифікація Харківських угод

Колишній спікер парламенту і ексглава канцелярії президента Кучми, 64-річний Володимир Литвин, хоче спробувати себе у ролі керівника найпрестижнішого українського вишу, Київського національного університету ім. Шевченка. Подав документи на участь у відповідному конкурсі, який відбудеться наступної середи, 17 березня.

На посаду ректора претен­дують шестеро науковців. Лит­вин теж зараховує себе до них — є доктором історичних наук. Але найбільше запам’ятався укра­їнцям як політичний функціо­нер, не у всіх випадках із висо­кою репутацією. З одного боку, сприяв врегулюванню гостро­го політичного протистояння під час Помаранчевої революції (згодом Кучма дав йому звання Героя України — «за утверджен­ня ідеалів громадянської єднос­ті та злагоди в суспільстві»). А з іншого, був фігурантом гучного касетного скандалу з «плівками Мельниченка», на його адресу звучали закиди щодо причет­ності до зникнення журналіста Георгія Гонгадзе.

Литвин очолював Верховну Раду у 2010 році, коли там під тиском Росії ухвалили сумнозвісні Харківські угоди, які про­довжили перебування Чорно­морського флоту РФ у Криму. Ратифікація цього документа відбулася з шаленим спротивом демократичної опозиції (Литви­на тоді закидали яйцями). Екс­перти вважають, що ухвален­ня цих угод згодом, у 2014 році, сприяло російському вторгнен­ню на півострів.

Політична сила Володими­ра Литвина підтримувала скан­дальний мовний закон Ківа­лова-Колесніченка, Литвин підписав його. Сам ексспікер завжди «нерівно дихав» у бік Ро­сії і доволі критично оцінював зближення України з Євросою­зом. Восени 2016-го, у розпал російсько-української війни, він заявляв: «…Від відносин з Єв­росоюзом ми нічого не отриму­ємо, а від того, що розірвали їх з Росією, багато чого втрачаємо».

Литвина не раз звинувачу­вали і у науковому плагіаті. Ду­мається, це пригадають йому, коли обиратимуть нового рек­тора Шевченкового універси­тету. Щоб стати ним, треба на­брати більше половини голосів. У першому турі, який відбувався торік у листопаді, одному з ни­нішніх кандидатів, проректору з науково-педагогічної роботи КНУ Володимиру Бугрову, вда­лося набрати лише 42,75%.

Схожі новини