Передплата 2024 ВЗ

Харків без Кернеса

Серед кандидатів на посаду міського голови називають його приятеля Добкіна...

Друге за кількістю населення українське місто Харків залишилося без влади. Точніше, без міського голови, яким упродовж останніх десяти років незмінно був Геннадій Кернес, помітна фігура у системі місцевого самоврядування, що мала вплив і на регіональну політику. У ніч на 17 грудня 61-річний Кернес помер у берлінській клініці «Шаріте» від ускладнень, спричинених коронавірусом.

Кернес зліг невдовзі після по­чатку цьогорічної виборчої кам­панії. І переконливо виграв її (набрав 60,34% голосів), не про­водячи агітації — із середини ве­ресня був прикутий до ліжка. З Німеччини, куди його терміново доправили чартером, час від часу надходили повідомлення про критичний стан мера, але в його команді спростовували це. І обі­цяли, що 9 грудня, на першу сесію новообраної міськради, де мали «коронувати» нового-старого го­лову, Кернес прибуде особисто.

Цього не сталося. Від іме­ні переможця перегонів у міськраду надійшла електронна зая­ва із його електронним підписом. У міській територіальній вибор­чій комісії вважали, що цього… достатньо. Так само там не вва­жали обов’язковим, щоб Кернес публічно складав присягу — мо­тивували, що такий ритуал потрі­бен тим, хто мером стає вперше. А Кернес, мовляв, працює ним від 2010 року, тоді й виголошував клятву…

Таку «візантійщину», процедур­ний нігілізм можна було пояснити лише одним — соратники Керне­са до кінця сподівалися, що їхній «всесильний» патрон одужає. Не дуже опиралися й опоненти, які, здавалось, боялися Кернеса, на­віть коли той перебував у реані­мації.

За законом, у разі припинення повноважень або смерті керівни­ка органу місцевого самовряду­вання його обов’язки має вико­нувати секретар цього органу. У даному випадку другий номер ви­борчого списку «приватної» партії «Блок Кернеса — успішний Харків» Ігор Терехов. Коли Центральна виборча комісія оголосить нові вибори міського голови Харко­ва, невідомо. Голова громадян­ської мережі «Опора» Ольга Айвазовська пояснила: «Не піз­ніше як на 15-й день після смер­ті міського голови особа, яка на цей час здійснює повноваження міського голови, звертається до Верховної Ради із клопотанням щодо призначення позачергових виборів. Таке клопотання парла­мент розглядає не пізніше ніж у 90-денний термін з дня достро­кового припинення повноважень відповідного голови». Експерт каже, що розгляд цього питання з різних причин можуть розтягнути і на роки.

Багато що залежатиме від міс­цевих еліт, які визначатимуть між собою, хто може «достойно заміни­ти» Геннадія Адольфовича. Не ви­ключено, що такою фігурою стане давній його друг Михайло Добкін.

У покійного Кернеса був не­простий життєвий шлях. Його не взяли в армію (начебто че­рез психопатію), працював слю­сарем, розливальником молока, майстром з ремонту годинни­ків і пошиття одягу. За Кернесом тягнеться довгий кримінальний шлейф: його називали наперсточ­ником, спекулянтом, шахраєм, торгашем наркотиками. Кернес побував за ґратами… Паралель­но з власним бізнесом Кернес за­нурився у політику. Його друзями були представники полярних по­літичних таборів — від «помаран­чевого» Авакова до проросійсько­го Добкіна. Кернес був «на ножах» з харківським бізнесменом Ярос­лавським, потім помирився з ним. Мав українофобські погляди. Відзначався хамством — обіцяв недолугих своїх чиновни­ків «помножити на нуль». За ра­дикалізм у Харкові його любили. «Народною» ця любов стала після замаху на життя Кернеса у 2014 році. Лише завдяки професіона­лізму ізраїльських лікарів він за­лишився живим. Був прикутим до інвалідного візка, але залишав­ся першим номером у харківській політиці.

17 грудня «епоха Кернеса» за­вершилася.

Схожі новини