«У 2020 році отримали нуль препаратів»
Чому пацієнти онколікарень залишились без ліків?
Уся увага українських посадовців у галузі медицини прикута до ковідних хворих та спеціалізованих лікарень. Та Львівський онкологічний центр, що на вул. Ярослава Гашека, 2, виявляється, має не менші проблеми. Чимало пацієнтів залишились без ліків, які мають отримувати згідно з законом від держави безкоштовно. Відтак змушені їх купувати самотужки. Правда, де взяти на це кошти? Адже вартість таких медикаментів може сягати і 6 тисяч грн за один укол. Журналіст «ВЗ» спробувала розібратись, чому склалася така патова ситуація.
У міністерстві охорони здоров’я мені пояснили, що оскільки МОЗ — розпорядник коштів, можливо, лікарня не вчасно сформувала заявку на ліки… У лікарні розводять руками, мовляв, все зробили вчасно. Чимало препаратів, які отримали раніше, уже використали. У 2019 році не усі замовлені ліки приїхали. «Натомість у 2020 році отримали нуль препаратів. Маємо величезне запізнення з поставками медикаментів», — сказав журналісту «ВЗ» заступник головного лікаря Львівського онкоцентру, начмед Орест Тріль.
Міністерство охорони здоров’я звернулося до обласного департаменту охорони здоров’я ЛОДА щодо ситуації, яка склалася з поставкою лікарських препаратів для лікування онкологічних хворих за кошти державного бюджету. Там надали відповідь: «За інформацією КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр», для лікування онкологічних хворих за рахунок централізованих поставок з МОЗ станом
Постачання лікарських засобів для лікування онкологічних хворих, передбачених на 2020 р. за кошти державного бюджету, на сьогодні не розпочалося. Окрім того, для діагностики і лікування онкологічних хворих за кошти обласного бюджету на виконання програм було закуплено витратні (контрасти) матеріали на загальну суму 4000,0 тисяч грн. Залишки лікарських онкологічних препаратів відображено на сайті департаменту охорони здоров’я, на E-ліки та на інформаційній дошці в установі КНП ЛОР Львівський онкологічній центр".
Доречно було б більше інформувати пацієнтів, які ліки можуть отримувати від держави безкоштовно. І ще один нюанс: ліки для онкохворих коштують недешево, є певні ділки, які продають їх без української реєстрації. Натомість пропонують ліки з… турецькою реєстрацією. Відтак такі ліки коштують удвічі дешевше. Та чи якісні такі медпрепарати?
Журналіст «ВЗ» попросила прокоментувати ситуацію з ліками для онкопацієнтів заступника міністра охорони здоров’я у 2016−2019 рр., доктора медичних наук Романа Ілика. «Судячи з повідомлень, які з’являлися, були невчасно організовані міністерством і проведені тендери із закупівлі онкопрепаратів, — каже Роман Ілик. — Є міжнародна організація ПРООН, яка займається закупівлею онкопрепаратів. Вони мають знати, що для лікування раку грудей в Україні такого-то препарату на наступний рік потрібно стільки-то. Для лікування раку головного мозку потрібний такий-то препарат… І от коли міністерство дає їм цю потребу, сформовану у так званих експертних групах, тоді розуміють, скільки чого мають закупити. І скільки на це держава дає фінансування. Якщо є бюджет, вони, згідно із заявленої і визначеної потреби, замовляють. Якщо вчасно встигли замовити у фармкомпанії, то вона їм виробляє ті ліки, і вони наступного року їх забирають. Так само з вакцинами, з будь-якими препаратами. Можна аналогію провести з хлібом. Хліб не печуть так, щоб лежав два чи три тижні, псувався, а його викидали. Так само і ліки. Їх не роблять, щоб десь лежали, а потім термін придатності минав. Фармацевтичні компанії формують реальну потребу: скільки ліків потрібно для України, Молдови, Німеччини, Франції… У тих країнах, де реалізують той чи інший препарат. Формують загальний пул, 10−20% роблять запасу. Якщо ви не встигли оформити замовлення, виробник каже: „Вибачте, а де ви були раніше?“. Вони не будуть під одного замовника налаштовувати лінію. Їм це невигідно».
«Видно, щось у цих закупівлях не працює, якщо ліки вчасно не надходять до медзакладу», — кажу. «Лікарні подають заявки, з цим проблем немає, — пояснює Роман Ілик. — Інша справа, чи заявка є такою докладною, якою б мала бути? Скільки буде онкохворих з раком молочної залози у наступному році? Звідки ви знаєте. Приблизно орієнтуєтесь за показниками минулого та позаминулого року. Зі всіх областей збирають інформацію і формують загальноукраїнську потребу. Засідає експертна група, яка вирішує, які ліки купувати для лікування тої чи іншої патології. І тут починається корупційна історія. Фармкомпанії починають зацікавлювати цих експертів, пропонувати їм вигідні умови, щоб ті проштовхували певні препарати. Одні кажуть: „Ці хороші препарати“, інші: „Та ні, це барахло“. Починається лобізм тої чи іншої фармкомпанії. Згодом доходять до якогось спільного знаменника. Вирішують, які препарати, скільки їх потрібно. Згуртовану заявку передають до міжнародної організації».
«Я так розумію, що вони у цьому році це все „профукали“, — додає Роман Ілик. — Міністри змінювалися, ніхто цим толком не займався. Кожен намагається зняти зі себе відповідальність. Був один міністр, при ньому формувався список-перелік. Щось не так зліпили. Прийшов інший міністр і каже: „Почекайте, мені треба у всьому цьому розібратися“. Час іде. Питання затягується, а ліків немає».
Народна депутатка (фракція «Голос»), заступник міністра охорони здоров’я 2018−19 рр. Ольга Стефанишина каже кореспонденту «ВЗ», що цього року ліки для онкохворих закуповує державне підприємство «Медзакупівлі України». «У 2020 році медзакупівлі препаратів були провалені. Міністерство їх гальмує. Проведення тендерів розпочалося наприкінці липня. Тоді міністерство охорони здоров’я видало наказ, що державне підприємство має кожен крок погоджувати з міністром. Тендери зупинилися. На сьогодні вісім тендерів завершені. Але ці ліки ще треба доставити. Є багато іноземних ліків. Поки доїдуть, буде вже наступний рік».
«У мене є така інформація, що є учасники тендеру, які подали до суду. Не згодні з тим, що програли у тендері. Відповідно, ліки зависли», — кажу. «Думаю, не до суду. Могли подати до Антимонопольного комітету. Це класичний метод зниження конкуренції і гальмування тендерів. Але основна причина — це спроба міністерства перебрати на себе увесь процес. Це кричущий факт, це гальмує закупівлю. І це корупція. Міністерство не повинно втручатися у цей процес. Процес має бути незалежним», — пояснює пані Стефанишина.
«Тобто Україна буде відмовлятися від послуг міжнародних компаній щодо закупівель медпрепаратів?» — запитую. «Державне підприємство „Медзакупівлі України“ було створено у 2018 році. Воно має перебрати на себе всі закупівлі. Цього року діє змішана система. Частину препаратів купують міжнародні організації, частину — державне підприємство. Зокрема, і препарати для онкології. Це підприємство працює за європейськими стандартами».
«Чи можна спрогнозувати, коли ліки все-таки потраплять до пацієнтів?». «Деякі ліки не встигнуть поставити до кінця року. Ліки іноді виготовляють пів року-рік. Сьогодні ще ситуація з Covid-19. Звичайно, є перебої у поставках, у виробництві. А пацієнти без ліків…».
