Підсумки виборів: порушення, перші цифри та оцінки

В Україні відбулись місцеві вибори. Порушення, які фіксували спостерігачі і правоохоронці, в цілому не були системними і, на думку організацій, які стежили за голосуванням, суттєво на волевиявлення громадян не вплинули. Радіо Свобода підбиває перші підсумки місцевих виборів після закриття виборчих дільниць.

Місцеві вибори в Україна — відбулися

Голосування на місцевих виборах 25 жовтня загалом відбулося з дотриманням виборчого законодавства, заявила громадянська мережа ОПОРА, чиї спостерігачі працювали у всіх регіонах України.

Як повідомив аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев, на 4,5% виборчих дільниць зафіксовані спроби незаконної видачі або отримання виборчих бюлетенів. Найчастіше такі порушення пов’язані з побутовими мотивами, щоб голосувати за своїх родичів. На 13% виборчих дільниць порушення мали незначний характер, і менше ніж на 1% дільниць були допущені суттєві порушення законодавства.

Після початку голосування надходили повідомлення про те, що на деяких дільницях не вистачало кабінок для голосування.

У ЦВК кажуть, шо наймасовішим порушенням стало продовження агітування у день виборів.

Водночас, зазначають у ЦВК, порушення не носили такого масового і системного характеру, щоб значно спотворити результати волевиявлення громадян.

Яка явка?

За попередніми підрахунками явка на місцевих виборах 25 жовтня стала на 10% нижчою від попередніх виборів і склала 37%.

Про це повідомили у ЦВК, які станом на 22 годину отримали дані із 97% ТГК.

Остаточні результати місцевих виборів в Україні можуть бути встановлені за три-п'ять днів, повідомляють у ЦВК.

Які порушення фіксували правоохоронці

Загалом по Україні під час місцевих виборів правоохоронці зафіксували кілька тисяч порушень. По деяких із них були відкриті кримінальні провадження і висунуті підозри.

Серед них були повідомлення про:

• спроби підкупу виборців;
• організація мережі з підкупу виборців;
• підвезення людей до виборчих дільниць (так звана «карусель») з метою голосування за наперед визначеного кандидата;
• псування бюлетенів;​
• повідомлення про псевдомінування дільниць з метою перешкоджання волевиявленню громадян;
• навіть створення псевдо дільничної виборчої комісії, яка надрукувала власні бюлетені та проводила незаконне голосування.

Кандидати у цифрах

За даними ЦВК, у виборчих списках на місцевих виборах 25 жовтня перебували 227 943 кандидатів.

• Найбільше серед них висуванців від політичних партій «Слуга народу» і Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» — до 10, 2%.
• Третю позицію за кількістю кандидатів у виборчих списках посідає партія «За майбутнє» (9, 58%), далі іде «Європейська солідарність» (9, 36%).
• Трохи менше 8% від загальної кількості кандидатів у місцеву владу усіх рівнів запропонувала ОПЗЖ.
• Партія «Наш край» — 5, 52%, ВО «Свобода» — 4. 38%.
• Трохи більше 4% кандидатів висунули «Сила і честь» і «Радикальна партія Олега Ляшка».
• Партії «Пропозиція» і «Голос» висунули понад 2% кандидатів від загального числа у списках, а партія «Удар» — менше двох відсотків.

Під час місцевих виборів, за даними ЦВК, 2936 кандидатів балотувалися на посади міських голів у 370 містах країни.

У середньому — це майже 8 претендентів на одну посаду очільника міської громади.

Якщо ж дивитися по регіонах, то у Луганській області на посади 4 мерів висунули свої кандидатури аж 83 людини.

Приблизно така ж конкуренція тільки у Києві, де на посаду столичного міського голови претендували 20 кандидатів.

Далі іде Київщина, де в середньому на кожне мерське крісло припадає понад 10 кандидатів.

Найменше претендентів на посади міських голів серед міст, як мають понад 10 тисяч населення, у Чернівецькій області — трохи більше 5-ти.

А серед менших міст, найнижчий рівень конкуренції ЦВК зафіксувала у Запорізькій області, де на посаду одного міського голови припадає два кандидати.