Михайло Хміль:  «Я не здамся і не здам України»

Україні сьогодні потрібні бійці на фронті, бійці в парламенті і бійці у тилу, які не стоятимуть осторонь, дивлячись, куди скочується їхня країна.

Є відповідальність політика і відповідальність виборця. І вони однаково важливі. Що кандидати-мажоритарни­ки обіцяють у своїх програмах та агітаційних матеріалах? На­приклад, сотворити диво — за­безпечити після виборів «рай на окрузі». Малюють яскраву кар­тинку благоденства і майстер­но творять ілюзію. Мають у кого вчитися — у переможця прези­дентських перегонів. Інший різ­новид кандидата-ілюзіоніста в центрі своєї програми теж по­ставить проблеми округу. На відміну від простого чудотвор­ця, він ще й створить вражен­ня, що в його силах реалізува­ти обіцяне. Бо, скажімо, працює в органах місцевого самовряду­вання. Такий собі ненав’язливий підкуп виборців.

Безумовно, депутат-мажо­ритарник має знати проблеми округу і реагувати на них. Має лобіювати розвиток міста, яке представляє. І використовувати для цього всі наявні в нього ва­желі. Він має спілкуватися з ви­борцями, цікавитися їхніми по­требами. Але цього замало. У нього має бути непохитна дер­жавницька позиція. А в нинішніх умовах, коли є реальна загроза втратити державницькі здобут­ки, — ще й бійцівські якості.

«Я знаю, що на Сихові бага­то проблем, пов’язаних з міською господаркою. Це — транспортні розв’язки, дороги, нестача місць у дитячих садочках, енергомодер­нізація багатоквартирних будин­ків. Започаткований нами процес децентралізації став тим інстру­ментом, що дав місту удвічі більші фінансові можливості вирішува­ти ці проблеми, — каже кандидат у народні депутати в одномандат­ному виборчому окрузі № 115 Ми­хайло Хміль. — Також розумію, що мешканців мікрорайону, як і всіх українців, хвилює рівень життя, зростання цін, проблеми в осві­ті та медицині, корупція. Я йду у Верховну Раду, щоб створювати умови для захисту країни та роз­витку економіки. Якісне право­ве поле та можливості і стимули для економічного зростання по­зитивно вплинуть на рівень жит­тя всіх громадян та сприятимуть розв’язанню проблем, які в ком­петенції органів місцевого само­врядування».

Українські виборці знають, що замало послухати самого полі­тика, треба побачити його вчин­ки і дізнатися, що думають і ка­жуть про нього ті, хто стикався з ним ближче. Про Михайла Хміля говорять як про людяно­го політика, що відгукується на прохання допомогти. Як про па­тріота і професіонала. Він на по­стійній основі допомагає дітям з особливими потребами з на­вчально-реабілітаційного центру «Джерело». Організовує куль­турні, просвітницькі та спортив­ні акції для дітей і молоді. Обсто­ює в парламенті державницьку позицію, розробляє і голосує за проукраїнські закони.

Зумисно чи через незнання і невміння, але нова українська влада робить кроки, які відкида­ють Україну назад. Те, на що по­літики і суспільство працювали, докладаючи зусиль і долаючи спротив системи, нині дуже лег­ко руйнують. Під загрозою санк­ції проти Росії. Просто на очах сипляться перемоги України на міжнародній арені, які в остан­ні роки ставали дедалі вагомі­ші і які наші дипломати здобува­ли завдяки своїй майстерності та політичній волі керівництва держави. Є ризик повного роз­вороту гуманітарної політики в бік антиукраїнської і проро­сійської. Ми можемо втратити здобутки, надзвичайно важливі для утвердження нашої держа­ви та її безпеки. Вороги україн­ської державності ідуть у наступ на українську мову. Порушую­чи закон про декомунізацію, по­вертають старі назви вулицям і проспектам. Уже прориваються заборонені російські сайти. «На жаль, нам ще не вдалося закрі­пити проукраїнські зміни як не­зворотні, коли реванш був би неможливий. Українська дер­жавність все ще потребує за­хисту — і від зовнішнього ворога, і від внутрішнього опортунізму. Нам і далі треба її боронити», — резюмує Михайло Хміль.

Експерти кажуть, що в но­вому парламенті буде бага­то недосвідчених депутатів. Проблема не тільки в браку до­свіду, розумні люди швидко його здобудуть. Хоча саме час для України тепер дуже важли­вий. Проблема в тому, що в но­вій Верховній Раді доведеться протистояти тим, хто грає не­чесно. Хто звик «розводити як кошенят» і маніпулювати. Там сидітиме Віктор Медведчук. Там збереться команда «готових на все» «слуг». У парламенті буде своя лінія фронту. І кожен боєць важливий. Боєць, який знає, як протистояти ворогу, що маску­ється під політика. Боєць, який не зрадив себе і країни. Який уміє захищати — Україну і кожно­го з українців. Який обстоюва­тиме державність. Той, хто живе Україною, а не просто декла­рує патріотизм та інші цінності на словах. Кому не треба вдава­ти любов до України, надягаючи маску.

«Я вірю в патріотичність і розум львів’ян. Як показали президентські вибори, жите­лі нашого міста уміють відсіяти зерно від полови, не купують­ся на зовнішній блиск та обіцян­ку чуда. Я не кажу, що буде лег­ко, що зможу сотворити диво, і наступного дня після виборів ви прокинетеся в іншій країні чи не впізнаєте свого мікрорайону. Я знаю, що нам доведеться від­войовувати кожен крок. І знаю, що не здамся і не здам України. Я буду боротися. Я вірю у своїх виборців, у їхню активну грома­дянську позицію та бійцівський характер. І ці якості допомага­тимуть нам, депутатам-держав­никам, протистояти реваншу», — зазначає кандидат у народні депутати в одномандатному ви­борчому окрузі № 115 Михайло Хміль.

Христина Слюсарчук