«Зараз солдати картоплю на кухні не чистять і онуч не носять…»

В Україні стартував осінній призов, він вперше триватиме три місяці

Від 1 жовтня в Україні розпочався осінній призов до армії. Новація цього сезону — замість двох місяців призов триватиме три і завершиться 30 грудня. Відповідний указ підписав президент Петро Порошенко. Кабмін затвердив відповідне завдання для військових комісаріатів країни — у жовтні-грудні 2018 року на строкову військову службу треба призвати 17 тисяч 960 осіб. Це майже на чотири тисячі більше, аніж під час весняної призовної кампанії. У Генштабі це пояснюють зростанням чисельності Нацгвардії та Держприкордонслужби.

Відтак із більше 17 тисяч майбутніх строковиків 9010 скерують на службу до Збройних сил Укра­їни, 6500 — в Національну гвардію, 1550 — у Дер­жавну прикордонну службу та 900 — до Державної спе­ціальної служби транспорту. З Львівщини заплановано відправити до війська 810 осіб (торік було — 600). З них 380 — до ЗСУ, 40 — до Держспецтрансслужби, 290 — до Нацгвардії та 100 — до Держприкордонслужби. Загалом по Україні найбільше призовників відправлять з Дніпро­петровської області — 1850 осіб, з Харківської — 1300, з Одеської — 995. Керівник Львівського обласного вій­ськового комісаріату Львівщини Олександр Тіщен­ко повідомив, що призовники, які отримали повістку з військкомату, зобов’язані прибути до призовної дільни­ці у десятиденний термін.

Неотримання повістки (з будь-яких причин) не є підста­вою для ігнорування призову. Ухилення від призову на строко­ву військову службу тягне за со­бою кримінальну відповідаль­ність за ст. 335 ККУ (покарання — обмеження волі терміном до трьох років).

«Сьогодні більшість юнаків, коли чують про строкову службу в армії, бояться, що їм доведеться бути на лінії фронту, — повідомив Олександр Тіщенко. — Але згідно із п. 7, пп. 8 рішення Ради націо­нальної безпеки і оборони Укра­їни від 28 серпня 2014 року „Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноз­датності“, введеного в дію Указом президента України від 24 верес­ня 2014 року № 744, військовос­лужбовці строкової військової служби до виконання бойових за­вдань в зону операції Об’єднаних сил не направлятимуться».

Хоча за результатами вес­няного призову-2018 Львівщи­на була однією зі зразкових об­ластей, ні для кого не секрет, що із набором на строкову служ­бу були проблеми. Локальних комісарів «розпікали» під час прес-конференції обласного во­єнкому з приводу проміжних ре­зультатів весняного призову. А згодом і звільнили двох район­них комісарів за провал призову.

Нерідко комісарам доводить­ся розшукувати хлопців призо­вного віку, аби вручити повістку. Хоча молодь і знає, що «на пе­редок» їх зараз не пошлють, все одно не хоче йти в армію, бо вва­жає це марно загубленим часом. Існує хибний стереотип, що кра­ще поїхати на заробітки за кор­дон, заробити гроші на весілля чи на машину. Хоча є статисти­ка, що в середньому 40% стро­ковиків, що відслужили, хочуть залишитися на службі в армії за контрактом.

Є «народна» версія, що термін осіннього призову продовжили, аби «хапати» хлопців, які повер­татимуться із закордонних заро­бітків. Мовляв, термін дії робочої візи — 90 днів, тож під новий рік ті, хто поїхав «відсиджуватися» за кордон, мають повернутися. А ще продовжили тому, що комі­саріати за два місяці не встигали набрати потрібної кількості стро­ковиків.

Про особливості цієї призо­вної кампанії журналіст «ВЗ» роз­питала у керівника Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України Олександра Поронюка.

— Пане Олександре, подей­кують, що військкомати співп­рацюватимуть із Державною міграційною службою, аби відслідковувати, коли україн­ці призовного віку перетина­ють кордон…

— Ніяких «блокпостів» на кор­доні військові комісаріати не ставлять. Це не їхня компетенція. Натомість держава має важелі впливу на потенційних «ухилян­тів». Тому що в житті на кожно­му кроці буде потрібна довід­ка, що людина служила у лавах Збройних сил. Наприклад, треба прописатися, отримати закор­донний паспорт, водійські пра­ва, купити машину, поставити її на облік, почати власну справу — усе це впирається у довідку з військового комісаріату. Тому не потрібно ховати голову як страус у пісок від проблем. Якщо люди­на повинна служити, має прийти і виконати свій обов’язок перед державою. Якщо людина не під­лягає військовому призову, вона має принести довідку. Зокрема, якщо навчається у вищому на­вчальному закладі, середньому спеціальному закладі, має при­нести довідку з цієї навчальної установи. Якщо опікується роди­чами похилого віку, якщо не до­зволяє стан здоров’я — також має принести довідку відповід­ного зразка.

Не треба боятися йти на вій­ськову службу: зараз там солда­ти картоплю на кухні не чистять і онуч не носять. У військових час­тинах уже років 15 немає такого поняття, як підсобне господар­ство. Ніхто не вирощує ні корів, ні свиней, немає полів. У випад­ку нецільового використання особового складу настає кримі­нальна відповідальність для від­повідних чиновників. Ніхто не приховує таких випадків, по­рушники отримують покарання. В армії — нормальне харчуван­ня. Солдати отримують сучасну якісну військову форму — берці, теплу білизну, рукавиці, бушла­ти. На цих хлопців приємно ди­витися.

— Чому продовжили термін призову?

— Насамперед збільшено кількість призовників, бо потре­бують більше солдатів строко­вої служби Національна гвардія і Державна прикордонна служба. Вони хочуть готувати для себе кадри вже з початкових етапів і далі вести людей, які прихо­дять, щоб продовжували служ­бу в їхніх структурах. По-друге, ні для кого не є таємницею, що є такий «український формат», коли саме під кінець року бага­то людей приїжджає із заробіт­ків, на селі завершується зби­рання врожаю, сезонні роботи на будовах, люди повертаються з відпочинків, працевлаштову­ються і визначаються з подаль­шими планами і перспективою. Тому такі моменти дають більше можливості місцевим органам влади, військовим комісаріатам залучати громадян до прохо­дження військової служби.

— Скільки «ухилянтів» від призову торік було засудже­но?

— Протягом 2018 року щодо більше десятка осіб, які ухиля­лися, були порушені криміналь­ні провадження, відбулися суди, і люди отримали реальні кримі­нальні терміни. Тепер мають у своїй біографії судимість.

— Як Львівщина готується до осінньої призовної кампа­нії?

— Уже відбулося багато важ­ливих нарад районних адміні­страцій, збирали представни­ків селищних рад, об’єднаних територіальних громад, велися серйозні розмови про виконан­ня державного завдання щодо якісного відбору у ЗСУ. Уже з на­ступного тижня перша партія призовників зі Львівщини піде у військові навчальні центри. Це буде близько сотні призовників.

— Куди скеровують призо­вників?

— Сто відсотків призовників проходять через навчальні цен­три. На Львівщині це у Стари­чах — чудовий 164-й навчальний центр, де готують за багатьма спеціальностями для Сухопут­них військ. Є навчальні центри й для Повітряних сил, і для Вій­ськово-Морських сил, і для Ви­сокомобільних десантних штур­мових військ тощо. Протягом місяця ці призовники будуть проходити курс молодого бій­ця у різних навчальних центрах. Там до них приглядаються, див­ляться, хто до чого схильний, — хто товаришує з математикою, хто має велику фізичну силу, хто невисокого зросту і підходить для служби у танкових військах. У навчальному центрі їх визнача­ють по підрозділах, і вони вчать­ся на танкістів, артилеристів, ме­ханіків-водіїв, зв’язківців тощо. Враховують, безперечно, і їхню цивільну спеціальність. Бо ба­гато хлопців, закінчивши коле­джі, вузи, де немає військової кафедри, також йдуть служити. Ще одна специфіка, про яку за­раз багато говорять, — якщо лю­дина має вищу освіту, вона слу­жить не півтора року, а дев’ять місяців. Коли хлопці завершують службу, вони вже мають певні навички і досвід володіння збро­єю, виконання завдань у складі військових формувань.

Схожі новини