«Підвішений» Центрвиборчком

Через 10 днів, 1 червня, мине рівно чотири роки з того часу, як закінчилися повноваження 12 із 15 членів Центральної виборчої комісії. Ось уже 1085-й день вони працюють за інерцією, напівлегітимно. Ще один член ЦВК теж «перебрав» відведений семирічний термін перебування на цій посаді. Однак незважаючи на таку «простроченість», стара, сформована у часи Януковича, переважно з його кадрів, команда на чолі з Михайлом Охендовським продовжує займатися виборчими питаннями. Постмайданний парламент так і не спромігся «перезавантажити» ЦВК.

Кілька разів президент уже подавав у Верховну Раду список узгоджених з фракціями кандидатур, але щоразу щось заважало проголосувати за них. На це не раз звертали увагу наші закордонні партнери, зазначаючи, що затримка у цьому питанні свідчить про відсутність волі до управлінських реформ. Але навіть після зроблених подань міжнародні правозахисні організації продовжували критикувати Банкову і Грушевського. Причина — політична незбалансованість складу кандидатів. Ось і на одній з останніх сесій Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій було зазначено: в українській ЦВК має бути представлено всі депутатські фракції і групи, які працюють у законодавчому органі. Нині ж серед 14 кандидатів у ЦВК, яких рекомендовано на 13 вакантних місць, нема жодного представника фракції «Опозиційний блок». Більше того, за даними громадської мережі «Опора», із 14 кандидатів на 13 посад членів Центрвиборчкому 11 — це залежні чи лояльні до президента особи. Демократична Європа натякає: якщо таку розстановку сил буде збережено, постане питання про легітимність наступних виборів.

На диспропорцію при формуванні нової ЦВК Банковій не раз вказували і вітчизняні експерти, громадські активісти. Щоб зняти конфлікт, звучала пропозиція ще до голосування замінити двох кандидатів на одного висуванця від «ОБ». Здавалося, компромісу ось-ось досягнуть. Представник глави держави у парламенті Ірина Луценко запевняла, що 17 травня у порядок денний сесії Верховної Ради обов’язково внесуть питання про ротацію ЦВК, тож проблему знімуть. Однак цього не сталося. Спікер В Р Андрій Парубій пояснив заминку «додатковими консультаціями». Деякі знавці політичної кухні кажуть, що процес гальмують у… самому «ОБ».

За однією з версій, кожна з трьох внутрішніх груп в «Опоблоці» (вплив на які приписують Льовочкіну, Ахметову, Медведчуку, що начебто мріють про окремий похід на парламентські вибори) прагне ввести в ЦВК свого представника. І через ці суперечки ніяк не можуть зійтися на компромісній фігурі.

За іншою версією, яку висловила представник президента у В Р Ірина Луценко, «Опоблок» тисне на главу держави, наполягаючи на введенні у нову ЦВК її нинішнього голови Михайла Охендовського. Таку вимогу на Банковій не сприймають. Петро Порошенко не раз заявляв, що у новий Центрвиборчком повинні прийти абсолютно нові люди. Особу Охендовського тим більше вважають неприйнятною, бо Національне антикорупційне бюро України підозрює його у корупції. Ім’я Охендовського разом із колишнім політтехнологом Януковича Манафортом засвітилося у скандалі з «амбарною книгою» Партії регіонів, де було зафіксовано «чорну бухгалтерію» колись провладної політичної сили. Охендовському інкримінують незаконне отримання від ПР 1 млн. грн. Щоправда, Охендовський це заперечує. А керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, який візує всі справи НАБУ для передачі до суду, наразі не бачить підстав, щоб відправляти Охендовського на лаву підсудних. Іншу думку має директор Національного антикорупційого бюро Артем Ситник. Він наполягає на тому, щоб голові ЦВК оголосили остаточну підозру і скерували до суду обвинувальний акт щодо нього…

Щоб вийти із зачарованого кола, деякі аналітики пропонують наразі обрати не 13, а 11 членів ЦВК і, отримавши кворум, запустити роботу оновленого органу. А решту його членів добрати шляхом наступних консультацій. Однак на таку комбінацію згідні не всі, вважаючи, що досягти компромісу все одно не вдасться, а «усічений» склад ЦВК, в угоду певним силам, «працюватиме вічно».

Політичний колапс навколо ЦВК може виникнути прямо у сесійній залі. Не виключений такий розвиток подій: народні депутати проголосують за звільнення «надстроковиків», включаючи його голову, а от обрати новий склад не зможуть. Тоді партійні торги почнуть з чистого аркуша. А завершитися вони можуть перед самим початком виборчої кампанії. Авторитет у такої, «склепаної на швидку руку», ЦВК буде підмочений.

P. S. За повідомленням народного депутата Юрія Бойка, третя за чисельністю фракція «Опозиційний блок» пропонує включити до складу ЦВК двох юристів — Сергія Румпу і Григорія Москаленка.

Коментар для «ВЗ»

Ігор Когут, директор Лабораторії законодавчих ініціатив

Ключовою завадою у вирішенні цієї проблеми, та й у всій роботі Верховної Ради, є низький рівень довіри між фракціями у парламенті, постійне очікування, що досягнуті домовленості у будь-який момент буде порушено. На 13 місць у ЦВК претендує 14 кандидатів, відтак існує загроза «кидка»…

Ще один урок повинні винести наші політики у законодавчому органі: якщо вони не здатні домовитися, досягти консенсусу, то єдиним правильним способом вирішити питання є відкрите голосування у сесійній залі. Але голосувати нині не хочуть, бо бояться, що на поверхню можуть вилізти речі, публічності яких бояться багато політиків.