Лілія ГРИНЕВИЧ: «Вступ-2016: виграли кращі університети – програли гірші»

Навчальний процес у вищих навчальних закладах йде повним ходом. Але оскільки вступна кампанія проходила небезпроблемно, відлуння її дається взнаки. Публікація нашої газети “Вступ-2016: фальсифікація в особливо великих розмірах” (“Високий Замок” за 23-31 серпня 2016 р.) викликала великий суспільний резонанс. Йшлося у ній про “жонглювання” так званими ваговими коефіцієнтами при обчисленні конкурсних балів вступника у деяких вузах, що суттєво вплинуло на систему розподілу держзамовлення серед вишів. Деякі вузи вважають, що воно було не зовсім справедливе.

До редакції “Високого Замку” надійшов лист від Міністерства освіти й науки. Освітянське відомство обурюється, мовляв, у публікації — “неправдиві та перекручені факти”. Також надійшов у редакцію лист від Національного лісотехнічного університету України. “З подивом для себе дізналися, що у вашій загалом правильній статті наш університет звинувачений у “рейдерстві”, а саме “фальсифікації”, “маніпулюванні” та “жонглюванні” ваговими коефіцієнтами, — йдеться у листі. — Вважаємо такі звинувачення нашого університету, який має понад 140-літню історію, безпідставними”.

Писали ми цю статтю не “зі стелі”. Інформаційний привід нам дав виступ народного депутата, першого заступника голови парламентського Комітету з питань науки та освіти Олександра Співаковського. Саме він і характеризує вступну кампанію як таку, де “відбулася системна фальсифікація загальноукраїнського рейтингу абітурієнтів, яка призвела до порушення конституційного права громадян на рівний доступ до освіти на засадах чесного конкурсу”. Такі оцінки підтвердили і ректори багатьох українських вузів.

Тези нашої публікації згадували і під час «круглого столу» Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, який відбувся 2 вересня. «Та методика прийому, яку запропонували у цьому році, не має права на життя, — зауважив у своєму виступі колишній ректор, а нині народний депутат Віталій Курило. — При цій системі можемо зіткнутися з тим, що повстануть регіони. Тому що ми з регіонів «вимиваємо» не тільки дітей (абітурієнтів. — Авт.), а й кошти. Ми повинні переглянути цю систему, взяти з неї все краще».

Нардеп-освітянин Олександр Співаковський у своє­му виступі також критично оцінив підсумки вступної кампанії-2016. «Важливим проблемним моментом стало те, що не були дотримані рівні умови вступу абітурієнтів у різні виші, — зазначив він. — Через різні вагові коефіцієнти та різні сертифікати на одну й ту ж спеціальність абітурієнти з нижчими балами ЗНО могли отримати місця державного замовлення, а з вищими — втратити таке місце. Відповідно зазнали втрат і вищі навчальні заклади. Окремим вишам, які виставили високі вагові коефіцієнти і через це набрали більшу кількість вступників, Міністерство освіти і науки додатково збільшило місця держзамовлення».

Підсумком наради стало рішення про створення робочої групи, яка розроблятиме проект Умов прийому до вишів у 2017 році. Робоча група має досягти консенсусу з Міносвіти та обстоювати інтереси вищих навчальних закладів у питаннях майбутньої вступної кампанії.

Головний редактор «ВЗ» зустрілася із міністром освіти й науки Лілією Гриневич. «Жодних масштабних фальсифікацій у цьогорічній вступній кампанії не було! — наполягає Лілія Гриневич. — Фальсифікація — це коли в абітурієнта був один результат, а його сфальсифікували, і вступник не потрапив на омріяне місце. Натомість цього року ми майже не отримали скарг від абітурієнтів. Принцип цьогорічної вступної кампанії був такий: місця державного замовлення йшли за абітурієнтом із вищим результатом ЗНО. Відповідно, якщо абітурієнт з високим результатом ЗНО обрав кращий університет, то в цьому університеті міг зростати обсяг держзамовлення — до 25% більше від того обсягу, який був запропонований університету одразу. Як було раніше? Усі виші отримували по своєму “шматочку” держзамовлення. Наприклад, абітурієнт хотів вчитися у ЛНУ ім. І. Франка чи «Могилянці». Але якщо там вичерпувалися місця держзамовлення, то абітурієнт, навіть якщо мав високий результат, був змушений іти в інший університет — який давав нижчу якість освіти, але мав гарантоване держзамовлення. Цього року та ж «Могилянка» збільшила кількість місць держзамовлення — за рахунок того, що туди йшли діти з високими результатами, відповідно, за ними йшло держзамовлення. Подивіться на двадцятку університетів, які збільшили кількість місць держзамовлення — вона фактично збігається з двадцяткою найкращих університетів, визнаних такими за загальнонаціональними рейтингами.

Вступники хочуть мати кращу освіту, і мають на це право. Тому ми — перед проблемою вибору: чи концентруємо ті кошти, яких завжди недостатньо в освіті, кращим університетам, і діти там мають здобути освіту кращої якості, чи «розмазуємо» ці кошти по величезній кількості вишів ІІІ-ІV рівня акредитації, надаємо їм держзамовлення і спонукаємо дітей іти вчитися туди тільки задля того, щоб там викладачі мали роботу.

Пан Співаковський, який так гостро виступав у цій публікації, говорить про те, що регіональні виші вихолощуються і не отримують належної підтримки держави. Моя пропозиція така: об’єднуйтесь, створюйте один великий виш, такий потужний регіональний центр вищої освіти, який буде пропонувати належну її якість. Не можемо робити дітей заручниками того, що хтось хоче зберегти статус-кво. У нас демографічний спад. Якщо у 2008 році було півмільйона вступників, які складали ЗНО, то зараз — 280 тисяч. Очевидно, конкуренція між університетами зростає.

А тепер — про різні коефіцієнти. Це є норма закону «Про вищу освіту». Та, якої й добивалися виші. Вони стверджували, що таким чином їм потрібно формувати профіль свого абітурієнта. Ми дозволили. Формули розрахунку коефіцієнтів були прозоро оприлюднені у правилах прийому кожного вишу заздалегідь. Ніхто на марші не мав права їх міняти, грати, жонглювати коефіцієнтами.

- Зі слів ректорів виглядало, що деякі виші могли самовільно змінити формулу коефіцієнтів після початку прийому документів...

- Тоді це серйозне порушення умов прийому. Міністерство таких порушень не зафіксувало. Якби такі порушення були, то були б скарги. Тоді б ці ректори мали б написати письмову скаргу і надати нам доказ. Такого немає. Тобто це здогадки.

- Але в результаті вийшло так, що хтось із меншими балами потрапив на державну форму навчання, а хтось із більшими — на платну форму.

- Це називається “пошук абітурієнта”. Якщо виш хоче вступників із вищими балами, ставить для себе відповідну планку і пише свою формулу. Вступники бачили, за якими формулами вони йдуть, виписали свої пріоритети і відповідно до них та до формул вишів потрапили в той виш. А виш бере на себе відповідальність, коли пише свою формулу. Мабуть, проведемо широку дискусію між вишами. Якщо буде потреба, можемо й забрати від них таку можливість — ставити свої коефіцієнти.

- Чи принцип коефіцієнтів себе виправдовує? Адже проблема була більше не в коефіцієнтах до ЗНО, а в коефіцієнтах до участі в олімпіадах і щодо атестата. Там були змінені коефіцієнти. І власне вони дали кращий бал.

- Деякі університети не довіряють оцінці атестата, мовляв, вона суб’єктивна, її виставляють вчителі, які знають дітей 11 років, підтягують оцінки. А інші університети довіряють цій оцінці...

- Але в такий спосіб одні виші переманюють абітурієнтів в інших!

- Але вони самі формують профіль свого абітурієнта. Будь-які рішення приймаються консенсусом. Це є автономія університетів — формувати профіль свого абітурієнта. На такому принципі наполягала академічна спільнота. Якщо виш не довіряє атестату і прийняв для себе таке рішення — бере на себе відповідальність. Якщо зараз академічна спільнота скаже, що вже не хоче формувати профіль абітурієнта, тоді проведемо консультації з цього приводу і будемо вносити зміни у закон. Що для мене як для міністра найважливіше? Я маю бути впевнена, що наші абітурієнти мають насправді рівний доступ до вищої освіти. Умови прийому мають бути зроблені так, щоб дитина чітко розуміла, за якими правилами будуть враховувати її результати.

- Мені здається, ці коефіцієнти трохи збивають чітке розуміння розрахунку рейтингу вступника. Діти й батьки не заглиблюються у ці тонкощі...

- Заглиблюються. Діти й батьки, коли вказують пріоритети, куди хочуть вступати, заходять на інтернет-сторінки університетів і ознайомлюються з правилами прийому. А в правилах написано, які предмети враховуються, з якими коефіцієнтами. Вступники на це дивляться ще перед складанням ЗНО. Бо мають скласти ЗНО саме з тих предметів, які потім зараховує вищий навчальний заклад. І вони добре знають, як розраховується їхній результат.

- Які ваші головні висновки стосовно цієї вступної кампанії?

Були повністю захищені права абітурієнтів, вони потрапили до визначених університетів відповідно до своїх пріоритетів і результатів ЗНО. З точки зору університетів — виграли кращі, програли гірші. Ті, хто нас критикує, знають, що в них немає справжніх аргументів. Наприклад, говорять про 10 тисяч вступників, які не потрапили на місця держзамовлення. Цього року ми вперше заповнили всі місця держзамовлення з інженерно-технічних спеціальностей. Не забувайте, у нас цього року є ще один виклик: велика кількість нових категорій, яким повинні були дати місця держзамовлення. Це учасники АТО, діти загиблих в АТО, діти учасників АТО з малозабезпечених родин тощо. Це велика кількість абітурієнтів. Вищі навчальні заклади повернули нам 6,5 тисячі місць держзамовлення, і ми їх перерозподіляємо між абітурієнтами з цих категорій, що вступили в університети на платній основі. Усвідомлюю всі виклики наступної вступної кампанії. Всі будуть мати слово, і ми знайдемо консенсусне рішення, яке має забезпечити права абітурієнтів.