Передплата 2024 ВЗ

Вступ-2016: фальсифікація  в особливо великих розмірах

Через жонглювання «ваговими коефіцієнтами» з окремих конкурсних предметів тисячі успішних абітурієнтів не потрапили на місця державного замовлення.

В українській освіті назріває грандіозний скандал. Цьогорічною вступною кампанією у вузи має зацікавитися Генеральна прокуратура.

Фініш цьогорічної вступної кампанії ознаменувався резонансною заявою першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань науки й освіти, народного депутата Олександра Співаковського. «Є підстави стверджувати, що у ході вступної кампанії 2016 року відбулася системна фальсифікація загальноукраїнського рейтингу абітурієнтів, яка призвела до порушення конституційного права громадян України на рівний доступ до освіти на засадах чесного конкурсу», - повідомив він на свій сторінці у соцмережі Facebook.

На думку нардепа, причини фальсифікації — у службовій недбалості замовників і розробників системи адресного розміщення держзамовлення. «Для здійснення внутрішнього конкурсу абітурієнтів кожен внз розробив свій порядок обчислення конкурсного бала вступника, - йдеться у заяві нардепа. - Це передбачає стаття 44 Закону «Про вищу освіту», а також Наказ МОН «Про затвердження умов прийому на навчання до внз України в 2016 році» №1085 від 15 жовтня 2015 року. Для обчислення конкурсних балів були використані різні вагові коефіцієнти для різних сертифікатів ЗНО, для середнього бала документа про загальну середню освіту (шкільний атестат. - Авт.), а також для врахування дипломів Всеукраїнської олімпіади, конкурсу науково-дослідницьких робіт членів Малої Академії наук, або за успішне завершення підготовчих курсів (факультетів довузівської підготовки)».

Що це за такі загадкові «вагові коефі-

цієнти»? Пересічному українцеві, не знайомому із тонкощами системи вступу, мало б видатися, що рейтинг кожного абітурієнта має складатися із простої суми його показників - бала атестата про середню освіту, суми балів зовнішнього незалежного оцінювання з трьох обов’язкових предметів і балів за особливі умови (вступники-олімпіадники, про яких йшлося у вищенаведеній заяві Співаковського). Але, як з’ясувала журналіст “ВЗ” у розмовах із експертами в галузі освіти, до кожного із цих показників визначається свій коефіцієнт, який визначає «вагу» цього предмета. У кожному вузі коефіцієнт може бути різний, але є одна жорстка умова - сумарний коефіцієнт має дорівнювати одиниці.

Для більшості ректорів українських вузів громом серед ясного неба стало нововведення Міністерства освіти й науки: не попередивши керівників вищих навчальних закладів, у липні відомство запровадило так званий загальноукраїнський рейтинг абітурієнтів за окремими спеціальностями. Досі такий рейтинг проводився у кожному внз окремо і був «для внутрішнього вжитку». Про хаос, який спричинило нововведення, пише Олександр Співаковський: «Оскільки на момент оприлюднення наказу №1085 керівників внз не було повідомлено про характер застосування загальноукраїнського конкурсу в алгоритмі розміщення місць державного замовлення, то правила внутрішніх конкурсів в цих закладах не могли бути узгоджені між собою. На одні і ті ж спеціальності різними внз були встановлені різні вагові коефіцієнти для різних конкурсних документів вступників».

Окремі внз почали маніпулювати з кое­фіцієнтами “за додаткові умови”, тобто тими, що передбачені за участь в олімпіадах та успішне закінчення підготовчих довузівських курсів (МОН рекомендувало встановити цей коефіцієнт у межах 0,05). Окремі внз взагалі не вважали за потрібне встановлювати ваговий коефіцієнт «за додаткові умови», натомість додавали ці бали до інших конкурсних балів. На практиці це призвело до того, що для одних і тих же абітурієнтів на одні і ті ж спеціальності у різних внз конкурсні бали були різними. В одних вузах сумарні коефіцієнти “за ЗНО” та “за атестат” були 0,95, в інших - “танцювали” від 0,99 до 1. Через це сумарні бали одних і тих же абітурієнтів в різних внз відрізнялися аж на 6-10 одиниць.

«Таке обраховування балів спотворило загальні результати абітурієнтів, і їхні рейтинги в загальноукраїнському масштабі виявилися хибними, - зазначає Олександр Співаковський. - В результаті до зарахування на місця держбюджету були рекомендовані абітурієнти зі значно гіршими показниками підготовки. А абітурієнти з кращими показниками не отримали доступу до місць держзамовлення на пріоритетні для них спеціальності. Це є значними порушеннями чесності конкурсу, проведеного в 2016 році. Кількість таких абітурієнтів важко обрахувати, але можна припустити, що це сотні, або навіть тисячі осіб”.

Отже, деякі навчальні заклади, виставляючи вищі коефіцієнти, ніж у колег, добивалися більшого притоку абітурієнтів. Подейкують навіть, що одних керівників вузів у міністерстві повідомили про запровадження загальноукраїнського рейтингу, а інших - ні. Серед цих «інших» - ті, що грали чесно, тобто коефіцієнтів не підвищували.

Для того, хто не полінується залізти у «хащі» сайту ЄДБО і проаналізувати хоча б декілька ідентичних спеціальностей та прізвищ вступників у декількох внз, відкриється дивна картина. Так, одна й та сама людина, вступаючи на бакалаврат за спеціальністю «право» в Національному університеті «Одеська юридична академія», набрала сумарно 179,8 бала, а в Харківському Національному університеті ім. Ярослава Мудрого - 170,6 бала. Різниця - у 9,2 бала! Інший вступник, який подавався в обидва ці вузи, має відповідно 172,8 і 162,4 бала. Різниця - 10,4!

Експерти називають цей процес своєрідним рейдерством. У лавах «рейдерів» опинилися, зокрема, такі внз, як Київський національний інститут культури і мистецтв (так званий «Інститут Поплавського»), Національний університет «Одеська юридична академія» (так звана «Академія Ківалова»), Львівський національний університет ветеринарної медицини і біотехнологій ім. С. Гжицького, Національний лісотехнічний університет (Львів), Львівський інститут економіки і туризму та інші…

Наприклад, “Інститут Поплавського” «відкусив пирога» у Дрогобицького педагогічного університету. Відповідно, основну масу студентів-вчителів готуватиме цей столичний інститут. Чи багато вчителів, які закінчили столичний вуз, поїдуть на роботу у школу, наприклад, у Турці Львівської області? А ті, що вчилися в Дрогобичі, поїхали б…

Мало того, що внз, які схитрували з коефіцієнтами, набрали більше вступників, то міністерство їм ще й додатково збільшило місця держзамовлення! А тим, що набрали мало, - «зняли» ці місця. Так, заступник міністра освіти Інна Совсун на брифінгу щодо оприлюднення списку рекомендованих до зарахування вступників поінформувала, що окремі вузи отримали збільшення держзамовлення, і навела дані по двадцяти університетах. Зокрема, найбільше отримала НУ «Львівська політехніка» - додаткових 498 осіб (тобто більше на 25,9%). Далі у рейтингу йдуть - Київський національний університет ім. Т. Шевченка (додаткових 393 особи, тобто 17,5%), КНЕУ ім. Вадима Гетьмана (більше на 253 особи - 43%), ХНУ ім. Каразіна (на 231 особу - 20,3%), КПТЕУ (на 220 осіб - 30,8%, ЛНУ ім. І. Франка (на 210 осіб - 11,5%), КПНУ ім. І. Огієнка (на 174 особи - 41%), ЧРУ ім. Ю. Федьковича (на 169 осіб - 20,2%), НТУУ «КПІ» (на 159 осіб - 5,5%), НУКМА - (на 136 осіб - 29,4%).

Лідерство «Львівської політехніки» зрозуміле - заклад потужний, студентів багато. Так само, як і ЛНУ ім. І. Франка. Ці поважні внз не «жонглювали» з коефіцієнтами. А от чому невеликі регіональні вузи - Кам’янець-Подільський та Чернівецький національні університети - отримали відчутне збільшення держзамовлення (відповідно на 41% та 20,2%), а, наприклад, один із найпотужніших внз країни - Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут» - лише 5,5%?

За інформацією «ВЗ», одне бюджетне місце коштує державі 29 тисяч гривень на рік. А одне платне потягне з кишені вступника - 8-9 тисяч на рік. Як мовиться, відчуйте різницю…

Володимир СНІТИНСЬКИЙ, ректор Львівського національного аграрного університету

Такої неорганізованої вступної кампанії, як у 2016 році, ще не було. Міносвіти не обговорило з керівниками вузів схему, яка пропонується для вступу. В результаті безконтрольності (може, якихось більш серйозних причин?) окремі вузи виявилися «топовими». Хоча наша вища школа вся однакова - це ще стара радянська школа, яка

25 років після незалежності України поступово деградує. За таких мінімальних вкладень держави в освіту ми не тільки не наближаємося до європейських стандартів, а, навпаки, віддаляємося від того, що мали в попередні роки. Схема з використанням вагових коефіцієнтів нагадує мені те, як нам усім порахували плату за газ: понаставляли якихось коефіцієнтів, в результаті виявилося, що люди мають платити по 6-7 тисяч. Так і тут. Деякі вузи (не знаю, зі згоди чи через короткозорість системи ЄДБО (Єдина державна електронна база з питань освіти. - Авт.) і Міносвіти) дозволили собі маніпулювати коефіцієнтами, які даються по певних предметах. Окремі вузи взагалі не брали до уваги атестат. Як можна такі речі дозволяти? Якщо вже Міносвіти береться створювати єдині правила вступу, хай вимагає дотримання тих правил. Натомість пропустили необ’єктивні, можна сказати, сфальшовані результати. Від цього багато внз втратили студентів, відповідно, багато викладачів втратять роботу. Така ситуація - в усіх регіонах України. Наприклад, на Волині один із найбільш затребуваних виявився університет у Кам’янець-Подільському, який ніколи не «світився» серед «топових». Прикро, що виявилася незаповненою величезна маса місць, які йшли за держзамовленням. За різними оцінками, до 10 тисяч абітурієнтів, які мали вступити на бюджетну форму, залишилися поза межами вступу.

Ще одна ситуація, яка стосується лише нашого вузу. Сільська дитина не може бути так добре підготовлена, як випускник міської школи. Раніше сільські діти мали пріоритет на вступ в аграрні вузи. Тепер цього нема. Якби цей пріоритет був, ми могли б «підтягнути» на ті місця, куди абітурієнти не принесли оригіналів, вступників із сіл, які не мають чим платити за навчання. Бо в селі суцільне безробіття і безгрошів’я. А тепер вступників із сіл доводиться брати на контракт. Фактично вступна кампанія-2016 провалена. Ми цього року загалом набрали вступників на 150 осіб менше. Власне це ті 150 місць, які нам зняли з державного замовлення.

Богдан ДУРНЯК, ректор Української академії друкарства

Цьогорічна вступна кампанія у багатьох випадках нагадувала приблизно таку ситуа­цію, коли два однакові за силою спортсмени одночасно змагаються у плаванні на дистанції 50 метрів, і один із них уже проплив 8-10 метрів, а другий у цей час стартує. Глядачі та вболівальники бачать цей обман, а судді впевнено присуджують перемогу, дивлячись крізь рожеві окуляри! Неважко здогадатися, хто в нашому випадку спортсмени, хто глядачі та вболівальники, а хто - журі.

При запровадженні МОН України конкурсного відбору абітурієнтів через всеукраїнський рейтинг за окремими спеціальностями замовник зобов’язаний був розробити рівні умови вступу для абітурієнтів та зарахування в усі ВНЗ України. На превеликий жаль, цього не було зроблено. Якби проводились консультації з цього приводу з навчальними закладами чи хоча б був відомий запропонований алгоритм проведення загальноукраїнського рейтингу, то помилки були б вчасно виправлені. Мене дивує, що їх не побачили розробники цього рейтингу і вчасно не повідомили про це його замовнику.

Одним вузам система ЄДБО дозволяла вводити спеціалізацію, за якою вони оголошують конкурс і набір, іншим - не дозволяла, і треба було вводити тільки спеціальності. Наприклад, наш ВНЗ єдиний в Україні, який готує фахівців за спеціальністю «Видавництво та поліграфія» з п’яти спеціалізацій. Ці спеціалісти потрібні країні, держава має думати, як залучити абітурієнтів. Інший же ВНЗ зміг виставити в систему ЄДБО тільки одну «модну» спеціалізацію, і, звичайно, наплив вступників до них більший. Хто ж буде готувати тих фахівців чотирьох спеціалізацій, якщо держзамовлення на них не буде? Треба думати і про потреби галузі в масштабах усієї України. Тому такий метод розподілу держзамовлення, як цього року, був, як на мене, не зовсім продуманим. Тут можна було використати досвід європейських сусідів, хоча б поляків. Щоб не сталося так, що ми будемо привозити із сусідніх держав спеціалістів, які займаються пакувальними технологіями, матеріалами для видавничо-поліграфічних виробництв та технологіями друкованих видань тощо. Зараз держзамовлення на такі спеціалізації практично відсутнє. До нас прийшли самі платники. Їх достатньо, але фінансування буде, звичайно, менше, а це вплине на якість підготовки таких фахівців.

Не зовсім продуманим було рішення додавати бюджетні місця тим ВНЗ, які за результатами нерівної боротьби абітурієнтів мали завищені до 10 одиниць бали. Коли подивитись на результати ЗНО абітурієнтів, зарахованих додатково у цих ВНЗ на бюджет, — то вони майже «плінтусні». Бюджетниками стали абітурієнти зі 108, 110, 112 балами, а в інших не пройшли зі 150 балами. Де ж тут рівний доступ до освіти на засадах чесного конкурсу?

Малюнок автора.