Екс-«регіонали» попрощалися з колишньою монополією на владу

Українці “пережовують” підсумки місцевих виборів, які відбулися 25 жовтня за участі майже 13,8 млн. громадян (46,6% від числа виборців). Враження від цього волевиявлення двоякі. З одного боку, у більшість рад зайшли представники “майданних” партій, перегони були вільними, демократичними, що визнали міжнародні інституції. Хоча й, треба визнати, не обійшлося без серйозних організаційних прорахунків у роботі виборчих комісій. Були спроби підкупу виборців, тиску на них. Сумніви викликає і сама нова виборча система. З іншого боку, ще не відбулося зламу у свідомості багатьох наших співвітчизників, яких одурманила кремлівська пропаганда, і вони (хоча й меншою, ніж раніше, мірою) голосували за “вчорашніх”, які упродовж довгих років робили життя цих громадян нестерпним. І дечого таки ці “вчорашні” домоглися - через них не змогли зробити свій вибір люди у Маріуполі, Красноармійську та деяких інших населених пунктах. Подекуди після закриття дільниць почалася протизаконна ревізія голосування, підтасування результатів. Як наслідок, маємо серйозні поствиборчі конфлікти в Одесі, інших містах, де люди, яких (в тому числі з допомогою ЦВК) намагаються обвести довкола пальця, погрожують акціями громадянської непокори... Оцінити перегони ми попросили директора Міжнародного інституту демократій Сергія Тарана.

- Вибори — це завжди змагання влади і опозиції. Обидва опоненти на недавніх місцевих перегонах кажуть про власні успіхи. Кого у цьому суперництві ви назвали би переможцем?

- Давайте не будемо робити суб’єктивних висновків, а подивимося на карту місцевих виборів 2010 року і порівняємо її з картиною, яка вимальовується за даними паралельного підрахунку голосів на недільних виборах. Чітко видно: колишні “регіонали” (нині - “Опозиційний блок”) отримали вражаючу поразку. Вони втратили вплив у цілих регіонах, де до того мали монополію. Їх фактично витіснили з центру України. У східних областях екс-соратники Януковича мають своє представництво, подекуди — більше, ніж інші, але вони уже не можуть одноосібно управляти цими регіо­нами, а отже — впливати на політику країни. Це позитивна для демократичної Украї­ни статистика. Більшість політичних сил, які отримали підтримку на місцевих виборах, асоціюється з європейським вибором України, з Революцією гідності, з цінностями Майдану. “Опозиційний блок”, який не орієнтований на європейські цінності, опинився у меншості. Тож не бачу жодних підстав говорити про “реванш”.

- А чи можна говорити про результати місцевих виборів як про всеукраїнську розстановку політичних сил? Чи таким же було б їх позиціонування, якби недільні перегони були парламентськими?

- Якщо брати голосування до обласних рад, то розстановка сил там приблизно відповідає всеукраїнським рейтингам партій. А от вибори мерів не повністю відображають це співвідношення. Бо ці вибори персоніфіковані, мають велике особистісне забарвлення.

- Яка з партій під час цієї кампанії вас порадувала, а яка — розчарувала?

- Мені приємно, що політичні сили-лідери отримали підтримку незалежно від регіону. Тим самим знято територіальну ознаку, яка мала ознаки світоглядного, цивілізаційного розлому. “Блок Петра Порошенка” користується підтримкою і на заході, і на сході, на півночі і півдні. Регіональна, здавалося б, “Самопоміч” теж отримала голоси на всіх полюсах країни. Будь-який результат, який показує, що партія не має місцевої прив’язки, а здатна набирати голоси у різних частинах країни, є позитивною ознакою, свідченням поступального демократичного розвитку країни.

- Не за горами штабний розбір польотів. Які помилки допустила влада? Які висновки вона мала би зробити?

- “Блок Петра Порошенка” де-факто займає перше місце у 16 областях. Це достатньо вагомий, переможний результат. Але є проблеми, на які провладній партії та її союзникам потрібно звернути увагу. Про них частково говорив лідер парламентської фракції БПП Юрій Луценко, акцентувавши на провалах у соціально-економічній політиці уряду... Якщо говорити про позиціонування місцевого електорату до влади, то найбільше занепокоєння викликає ситуація у Харкові, Дніпропетровську. За результатами виборів там буде зроблено кадрові висновки. Треба розібратися і з ситуацією у Хмельницькому (там більшість за місцевою політичною силою “За конкретні справи”, яку пов’язують з колишнім “регіоналом” Олександром Герегою. - І. Ф.). Загалом вибори показали, що реформи треба робити швидшими темпами. Звичайно, їхню повільність можна частково обґрунтовувати ситуацією на сході — життя людей не може бути кращим, коли іде війна. Однак це не є виправданням. Громадянам треба більше і дохідливіше пояснювати, що відбувається, переконувати, що реформи будуть ефективними. І доводити це слід на конкретних прикладах. Люди повинні бачити результати новацій.

- Чи виправдали себе вибори за відкритими партійними списками? Серед людей чути великі нарікання: їхнє голосування часто не відповідає результатам.

- Новий закон про місцеві вибори не справив на мене позитивного враження. Він залишив невирішеною проблему підкупу виборців, не нівелював роль брудних грошей на виборах. Крім того, не сприяв оновленню політичної системи. Його мають радикально переписати. - Одна з особливостей голосування 25 жовтня — високий показник тих сил, які вважали себе “політично переслідуваними”. “Свобода”, яку багато експертів “списали”, утримала позиції. “Тріумфально” зійшов на харківський трон Кернес, якому шиють кримінал. У цих силах кажуть, що це - реакція людей на пресинг цих партій з боку Банкової…

- Це сигнал про те, що має бути прискорена реформа правоохоронної системи, зокрема прокуратури - щоб їхні дії викликали більшу довіру.

- Чи не означають результати “Свободи” і Кернеса, що влада тепер боятиметься “брати під ніготь” підозрюваних у подіях 31 серпня під ВР, а також дасть спокій харківському меру?

- У Кернеса ніхто не буде “повставати”. А ставлення до нього залежатиме від перших кроків. Якщо харківський голова буде виходити на люди з тією ж риторикою, що і у часи Януковича, то йому недовго бути мером. А якщо почне змінюватися, працюватиме на Харків, звертаючи на проблеми цього регіону, то у нього будуть шанси політичного довголіття…

- Кого мав би підтримувати “майданний” електорат на виборах мера Дніпропетровська, де у фіналі зійдуться два опоненти влади - колишній “регіонал” Вілкул і права рука Коломойського — Філатов?

- В особі “Солідарності” влада зосереджуватиметься на підтримці тих партій і кандидатів у мери, які асоціюються з європейським вибором. У кожному окремому випадку це буде окреме рішення.

- Яку роль у регіональній політиці гратиме новачок перегонів “Наш край”, який пройшов у низку рад? Чи за певних обставин ця “поміркована опозиція” не перекинеться у табір проросійських сил?

- Не думаю, що депутати “Нашого краю” відіграватимуть деструктивну роль. Це люди-господарники, зосереджені на регіональних проблемах, вони триматимуться осторонь ідео­логії. Для них важливо мати підтримку влади. Тому, прогнозую, на якесь загострення з нею не підуть. Проросійських настроїв у них не буде…

- Підтвердила свою високу політичну потенцію “Самопоміч”. Чи можна спрогнозувати, що лідер цієї політичної сили Садовий з часом висуне свою кандидатуру на посаду президента?

- В окремих регіонах “Самопоміч” підтвердила свій результат, а подекуди втратила позиції. Але для цієї політичної сили важливо, що підтримку вона має у всіх регіонах. А те, що Садовий має президентські амбіції, — не секрет...

Лауреати місцевих перегонівПопередні підсумки виборів до обласних рад Вінницька область: БПП (29%), “Батьківщина” (16%), “Самопоміч” (10%), РПЛ (8%), “УКРОП” (5%). Волинська область: “УКРОП” (21%), БПП (17%), “Батьківщина” (15%), “Свобода” (8%), РПЛ (8%), “Самопоміч” (6%). Дніпропетровська область: “Опоблок” (32%), “УКРОП” (19%), БПП (11%), “Відродження” (10%), “Батьківщина” (7%), РПЛ (6%). Житомирська область: БПП (24%), “Батьківщина” (17%), “Опоблок” (9%), РПЛ (9%), “Самопоміч” (8%), “УКРОП” (7%), “Свобода” (7%), “Народна партія” (7%). Закарпатська область: “Єдиний центр” (25%), БПП (20%), “Відродження” (14%), “Батьківщина” (9%), Партія угорців України (9%), “Опоблок” (6%). Запорізька область: “Опоблок” (26%), БПП (13%), “Наш край” (9%), “Батьківщина” (8%), “УКРОП” (6%), “Самопоміч” (5%), “Нова політика” (5%). Івано-Франківська область: БПП (21%), “Батьківщина” (16%), “Свобода” (10%), “УКРОП” (9%), “Самопоміч” (7%). Київська область: БПП (22%), “Батьківщина” (18%), “Наш край” (9%), “Самопоміч” (8%), РПЛ (8%), “УКРОП” (8%), “Свобода” (7%), “Нові обличчя” (6%), “Опоблок” (5%). Кіровоградська область: БПП (20%), “Батьківщина” (19%), “Опоблок” (19%), “Самопоміч” (19%), “РПЛ” (8%), “УКРОП” (7%). Львівська область: БПП (21,5%), “Самопоміч” (14,5%), “Свобода” (12,9%), “Батьківщина” (9,2%), “Громадянська позиція” (8%), “УКРОП” (6,2%), РПЛ (5,6%), “Народний конт- роль” (5,1%), Народний рух України (5%). Миколаївська область: “Опоблок” (20%), БПП (17%), “Наш край” (10%), “Батьківщина” (10%). Одеська область: “Опоблок” (21%), БПП (20%), “Батьківщина” (10%), “Довіряй справам” (10%), “Відродження” (8%), “Наш край” (7%). Полтавська область: БПП (18%), “Батьківщина” (13%), РПЛ (9%), “Прості люди” Капліна (8%), “Свобода” (7%), “Відродження” (7%), “Опоблок” (6%). Рівненська область: БПП (22%), “Батьківщина” (18%), РПЛ (11%), “Свобода” (9%), “Партія конкретних справ” (7%), “УКРОП” (6%), Аграрна партія (5%). Сумська область: БПП (18%), “Батьківщина” (17%), РПЛ (9%), “Опоблок” (6%), “Свобода” (6%). Тернопільська область: БПП (25%), “Свобода (17%), “Батьківщина” (15%), “Самопоміч” (8%), РПЛ (6%), “Громадянська позиція” (5%). Харківська область: “Відродження” (32%), БПП (15%), “Опоблок” (14%), “Наш край” (8%), “Самопоміч” (7%), “Батьківщина” (5%). Херсонська область: БПП (23%), “Опоблок” (16%), “Батьківщина” (11%), “Наш край” (9%), РПЛ (7%), “УКРОП” (6%), “Самопоміч” (5%). Хмельницька область: “Конкретні справи” (19%), БПП (17%), “Батьківщина” (11%), “Свобода” (10%), Аграрна партія (10%), РПЛ (8%), “Самопоміч” (7%). Черкаська область: БПП (15, 6%), “Черкащани” (14,8%), “Батьківщина” (11,6%), РПЛ (9,4%), “Відродження” (8%), “Свобода” (6,8%),“УКРОП” (5%). Чернівецька область: БПП (21%), “Батьківщина” (17%), РПЛ (7%), “Самопоміч” (6%), “Свобода” (6%). Чернігівська область: БПП (17%), РПЛ (15%), “Батьківщина” (14%), “Наш край” (14%), Аграрна партія (11%), “УКРОП” (6%), “Опоблок” (6%). Київрада: БПП (27%), “Самопоміч” (11%), “Батьківщина” (9%), “Єдність” (8%), “Свобода” (7%).