А продовження антикорупційного «банкету» буде?

Боротьба з корупцією, про нагальну необхідність якої, б’ючи себе у груди, на Майдані говорили теперішні українські вожді, в останні тижні набрала конкретних обрисів. Не минає дня, щоб вітчизняні джеймс-бонди не ловили на гарячому “велику рибу”, щоб під спалахи фотокамер не клацали кайданки на зап’ястях злодійкуватого чиновництва. Однак у трудового люду, який на своєму віку бачив усяке, закрадається сумнів: а чи справді щирими, безкомпромісними і тривалими є дії з викорінення зла? Чи, бува, нам вкотре не показують політичний театр — аби відвести удар від себе, перевести стрілки, напустити туману в очі, заробити політичні дивіденди?

Ще й досі аналітики і прості смертні перебувають під враженням “трилера”, що його побачила Україна минулої середи, коли під час засідання уряду, у прямому ефірі, “взяли попід білі рученьки”, а згодом заарештували на два місяці голову Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського та його заступника Василя Стоєцького. Обох звинуватили у причетності до оборудок з державними закупівлями, внаслідок чого, якщо вірити слідчим, на закордонних рахунках цих чинуш осіли мільйонні суми. Щонайменше чотири керівники обласних управлінь цього відомства дали покази про те, що змушені були регулярно передавати у центральний офіс “данину”, яку місцеві МНСники збирали з підприємців. Аби з’ясувати механізм цього “спрута”, всіх регіональних управлінців відомства відсторонено від виконання обов’язків, триває “розбір польотів”...

Можна було би порадіти за таку атаку на корупцію, якби... Якби у перші хвилини після призначення нового куратора цієї Держслужби — Зоряна Шкіряка, з телеархівів програми “Гроші” не добули сюжет кількарічної давності, знятий прихованою камерою. Вона зафіксувала, як той же пан Шкіряк, колишній помічник нардепа Андрієвського, пропонує свої послуги у проштовхуванні видуманого журналістами законопроекту. При цьому, оглядаю­чись по боках, нинішній “куратор” кілька разів нагадує прохачеві про “ціну питання”...

“Судячи з реакції соцмереж на посадку Бочковського, люди вимагають “продовження банкету”. Тобто нових гучних арештів...”, — зазначає політолог Тарас Березовець. І “банкет”, схоже, триває. Антикорупційна “чистка” зачепила багато державних офісів. Генпрокурор Вік­тор Шокін відсторонив від роботи прокурора Києва Сергія Юлдашева, а згодом — одного зі своїх заступників Олексія Баганця, сина якого підозрюють у кришуванні грального бізнесу. На двері показали також керівникам кількох управлінь у Генеральній і Київській прокуратурах. Урядова “мітла” пройшлася по керівництву Держфінслужби, звільнено все його центральне і територіа­льне керівництво. Більше того, за заявами колишніх очільників Держфінслужби, які твердили про корупційні зловживання в уряді, які начебто спричинили збитків на 7,58 млрд. грн., розпочато 15 розслідувань. Генпрокурор Віктор Шокін пообіцяв встановити істину, притягнути винних до відповідальності — незважаючи на персони. За словами керівника ГПУ, свідчення готовий давати навіть прем’єр-міністр. Арсеній Яценюк, своєю чергою, пообіцяв платити слідчим в особливо резонансних справах по 30 тис. грн. — лиш би вони корчували зло...

Тим часом глава МВС Арсен Аваков заявив, що проводиться розслідування кричущих зловживань у міністерствах АПК, екології та природних ресурсів, які у минулому уряді очолювали представники “Свободи” Ігор Швайка та Андрій Мохник. На хабарі 350 тис. грн. затримано колишнього керівника Держсільгоспінспекції. Ще раніше, як заявляв перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій, за зловживання (продаж американських сухпайків, призначених для воїнів АТО) заарештовано і засуджено двох армійських генералів.

А поза тим у політикумі перешіптуються про нові гучні справи і показові арешти. Хто стане новим “трофеєм” Генпрокуратури? Останнім часом багато розмов про те, що хмари згущуються довкола колишнього глави Адміністрації президента Сергія Льовочкіна, а також його бізнес-партнерів Дмитра Фірташа, Валерія Хорошковського. Ряд народних депутатів звернулися до Віктора Шокіна, щоб той з’ясував джерела походження коштів на придбання за 2,5 млрд. доларів в лютому 2013 року Дмитром Фірташем та Сергієм Льовочкіним, главою адміністрації Януковича, телевізійного каналу “Інтер”, який належав Валерію Хорошковському. Депутати також просять ГПУ розібратися у процесі продажу 29% акцій телеканалу “Інтер”, що належать російському каналу “ОРТ”, за 100 млн. доларів наприкінці січня 2015 року. За словами радника глави МВС, народного депутата Антона Геращенка, “є підозри, що дані бізнес-угоди могли бути профінансовані Російською Федерацією, її державними банками. А метою цих угод був реальний контроль над частиною українського медіа-простору з боку РФ”.

Експерти неоднозначно оцінюють останні антикорупційні “тілорухи” української влади. Одні вважають це реалізацією її політичних програм, а дехто називає показухою, кампанійщиною, бажанням відвернути увагу від соціальних проблем, наміром сподобатися в очах Заходу, заробити бали в електорату напередодні місцевих виборів. По-своєму оцінив останні радикальні кроки Банкової народний депутат кількох попередніх скликань Тарас Стецьків: “Щось таки відбувається позитивного. Хаотично, безсистемно, зі страху, а не через переконання — але відбувається”.

Думки з приводу

Олексій ГАРАНЬ, професор політології Києво-Могилянської академії

Сподіваюся, ми бачимо початок послідовної боротьби з корупцією. Вона активізувалася після призначення нового генпрокурора Віктора Шокіна, який почав діяти значно енергійніше, рішучіше порівняно зі своїм попередником. Своєю активністю Шокін (кандидатура президента) “підстьобнув” главу Міністерства внутрішніх справ Авакова (креатура прем’єра). У такому змаганні не бачу нічого поганого. Якщо нарешті взялися наводити порядок, хто б цим не займався, — це добре. Але важливо, щоб справи, які передаватимуть до суду, мали сильну доказову базу, закінчувалися вироками і “посадками” винних.

Тоді показові, публічні затримання під час засідання уряду матимуть сенс. Якщо ж справи розвалюватимуться, це тільки дискредитуватиме владу...

Не знаю, хто буде наступним арештантом. Але мені б, хотілося, щоб нарешті було доведено до логічного кінця справу про “вишки Бойка”, щоб притягнули до відповідальності Єфремова, Царьова, Симоненка та інших горе-політиків, які стояли за голосуванням 16 січня 2014 року (диктаторські закони) та іншими антидержавними діями, які наробили Україні великої біди. Якщо складно довести вину одіозних осіб за одне злодіяння, треба знайти їхню причетність до інших. Згадайте, як було з Аль-Капоне: на ньому висіли вбивства, наркоторгівля і все решта, а посадили його за несплату податків. Наші “аль-капоне” мають опинитися за ґратами, їхню власність треба за рішенням суду конфісковувати! У їхніх маєтках мають проживати люди, які цього гостро потребують, у тому числі — біженці з Донбасу.

Сергій ТАРАН, директор Міжнародного інституту демократій

Всі ті, хто говорить про бутафорну «піарність» арешту чиновників у прямому ефірі, мають розуміти, що альтернатива цього «піару» — сміттєва люстрація та самосуди. Запит на чесність влади в суспільстві настільки високий, що громадяни можуть не дочекатися суду над тими, хто краде, якщо наочно не побачать злодіїв у наручниках. Звісно, арешти перед телекамерами — це ще не зміна системи правосуддя. Але це — публічна прив’язка корупції до конкретних імен. А конкретика завжди переконує. Громадяни мають наочно бачити, що жоден статус не рятує від відповідальності. А то наші корупціонери часто поводяться як хом’ячки у відомому фільмі — всі знають, що вони є, але їх ніхто не бачить.