Передплата 2024 ВЗ

«Це антиосвітянські дії»

Працівники освітянської профспілки обурені законопроектом, у якому передбачається збільшення вчительського навантаження та ручне регулювання виплат

У повідомленні центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України йдеться про те, що законопроект Мінфіну «Про удосконалення норм законів з метою забезпечення фінансово-економічної стабілізації в Україні» спрямований на руйнування сфери освіти. У профспілці запевняють, що затвердження законопроекту призведе до ліквідації та закриття навчальних закладів, особливо сільських, порушення трудових прав освітянських працівників, інтенсифікації їхньої праці.

Згідно із законопроектом, передбачено збільшити норми навчального навантаження учителів та керівників гуртків з 18 до 20—22 годин на ставку впродовж 2015—2016 років. А навантаження вихователів дошкільних навчальних закладів — з 30 до 36 годин, впродовж 2015—2020 років.

За словами завідувача відділу соціально-економічного захисту та заробітної плати Львівського осередку профспілки Мар’яна Калина, кількість вчительських годин на повну ставку — 18. Середня зарплата на цю ставку — 2500 гривень. Якщо вчителю доведеться відпрацьовувати більшу кількість годин, кількість ставок зменшиться. “Це призведе до переведення працівників на умови неповного педагогічного навантаження, — пояснив він. — Нині середнє навантаження по Львівській області — близько 14 годин. Це означає, що хтось має 20 годин, інший 13, хтось — 2,3,5,7 годин... Неповне навантаження має більшість освітянських працівників. Збільшення навантаження призведе до більшої інтенсивності праці освітян, потрібно буде працювати не 18, а 22 години. Це вплине на зменшення розмірів зарплати, бо 2,5 тисячі гривень отримуватимуть не за 18, а за 22 години”.

За словами пана Калина, у законопроекті передбачено збільшення наповнюваності класів. Зокрема, у сільській місцевості — не менш як десять учнів. Наразі, згідно із законом, незалежно від територіального фактора, у класі може навчатися не менше п’яти дітей. До п’яти — індивідуальна форма навчання. “Маємо практику, що деякі органи управління освіти об’єднують класи у початковій школі, до прикладу, перший та четвертий, — пояснив пан Мар’ян. — Як можна вчителю проводити уроки, де вчаться діти шести та дев’яти років? Як скласти програму, враховуючи віковий ценз, різне навантаження, сприйняття інформації?! У законпроекті пропонують вважати поняття “клас” тоді, коли там навчатиметься не менш як 10 дітей. Це призведе до того, що класів сільської місцевості, де є менше 10 учнів, не буде... А яка форма навчання передбачена для таких дітей? Невже батьки малих дітей — учнів початкової школи — садитимуть їх у шкільний автобус та відправлятимуть у сусідню школу за 10-15 кілометрів?!”

Освітяни стурбовані тим фактом, що у законопроекті передбачене так зване ручне регулювання Кабміном різноманітних додаткових виплат. Зокрема, це виплати за вислугу років, наукові ступені і вчені звання, сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. “Нині вони чітко встановлені у законодавстві та виплачуються у фіксованому розмірі, — продовжив пан Калин. — А хочуть, щоб уряд у ручному режимі встановлював певні види надбавок у граничному розмірі. Це може бути 20%, а може 1%... Його має визначати керівник закладу у межах наявного фонду оплати праці. Боїмося, що у такому випадку коштів ніколи не вистачатиме, вчителі втратять певну частину доходів”.

Профспілкові працівники розповіли, терпіти готові, розуміють, яка ситуація у країні. Водночас, не покладуть же зуби на полицю при постійному рості цін? Впевнені, основний бюджетний тягар покладають саме на працівників освітянської галузі. “Намагаємося свідомо ставитися до нинішніх подій, — пояснив Мар’ян Калин. — Однак чому лише ми маємо затягувати паски? Не хочемо загострювати цю ситуацію. Тому впливаємо на неї наразі лише листами та зверненнями, а не переходимо до радикальніших дій. Кабмін та Верховна Рада мають зрозуміти, що не повинні чинити дій, які можуть призвести до соціального вибуху”.

Як розповів “ВЗ” директор СЗШ у селі Солонка Пустомитівського району Львівської області Володимир Кіт, вчителі швидше за все не погоджуватимуться працювати на неповну ставку та звільнятимуться. “У нашій школі середня навантаженість вчителів — 14,5 години, — пояснив він. — Маю трьох вчителів з української мови і літератури, чотирьох з математики, двох з англійської. Що вони робитимуть, коли кількість годин на ставку зросте? І так середній вчительський “чистий” дохід у нашій школі, після усіх податкових зборів, десь 1800 гривень. А ми підрахували, що після затвердження законопроекту доходи впадуть мінімум на чверть”.

Схожі новини