Михеїл Саакашвілі: “Сьогодні українці рятують Європу від варвара ХХІ століття”

Шість років тому, у серпні 2008-го, Росія напала на Грузію, яка тоді втратила понад 420 своїх громадян і 20% території. Цього року вшанувати жертв тієї війни, як і українських солдатів, загиблих у зоні АТО, на запрошення мера Андрія Садового до Львова приїхав екс-президент Грузії Михеїл Саакашвілі.

До роковин війни нинішня грузинська влада видала ордер на заочний арешт Саакашвілі, тож повертатися на батьківщину політик не поспішає. Він зараз живе у США та активно їздить Європою, читаючи лекції та зустрічаючись із політиками найвищого рангу. “ВЗ” записав найцікавіші уривки з львівської лекції Михеїла Саакашвілі.

«В України кращі шанси, ніж були в Грузії»

Якщо країні потрібні реорми, то вони абсолютно можливі. Наші експерти зараз в українських міністерствах консультують нову владу в Києві, як перейняти наш досвід. Коли я прийшов до влади, то Грузія була на 137 місці за легкістю ведення бізнесу. Коли йшов, то на восьмому. Думаю, в Україні кращі шанси, ніж були в Грузії. В України існує чітка правова традиція. На більшості території України було Магдебурзьке право. Ви безпосередньо межуєте з ЄС. Так як ви зараз воюєте проти загарбників — це чудо і приклад для наслідування у світі. З такою самою настирливістю після російської поразки ви маєте взятися за реформи.

«Для Путіна Україна не держава, а територія»

Путін програє. Три чверті території, захопленої його солдатами, уже звільнені. А санкції щодня підкошують його сили... Ваша армія ввійшла в війну слабкою і кормупованою. Путін на це розраховував. Але зараз вона набирає сил. Путін думав, що українців п'ять мільйонів, а решта це росіяни — достатньо їм показати це по російському телебаченню. А виявилося, що в Україні 45 мільйонів українців!

Я близько 30 разів зустрічався з Путіним. Він завжди повторював, що Україна це не справжня країна, а лише територія. Він щиро вірив, що Україна починається десь у Львові, а несподівано для нього виявилося, що в Харкові теж Україна. Теперішня агресія Путіна проти України допоможе консолідувати українську націю.

Україна ціною життя її кращих синів рятує європейську цивілізацію від варвара ХХІ століття. Ви рятуєте світ від Третьої світової війни. Україна історично не раз рятувала Європу. Робить це знову... Путін думав, що зможе так само легко, як Крим відірвати від України схід і південь, вийшовши до Придністров'я, взяти у кліщі Київ, вчинити переворот, ізолювати Західну Україну від столиці та залишити Україну під своїм контролем. Вперше він програв на півдні — Одеса не піддалася. Також на сході — Харків і Дніпропетровськ не далися. На жаль, Донецьк і Луганськ піддалися на провокацію. Путін розраховував влаштувати в Україні громадянську війну і хаос, натомість отримав відсіч. Такої військової поразки, як зараз в Україні, Росія не терпіла вже багато десятиліть.

Зараз Путін буде продовжувати тактику, яку проводив в Абхазії в 1990-их, — тактику вічної рани, що кровоточить, підриву економіки і громадянської війни. Країна, за цією тактикою, вбита, — зате під контролем росіян. Тож війну треба швидше вигравати. Добре, що ваша армія йде в наступ.

«У Росії 500 мільярдів резервів. Але 800 мільярдів боргів»

Важливо, що український народ не злякався Путіна. Саме тому зараз українська армія наступає. Невинна пісня “Путін ху..ло” стала світовим хітом. І вона добре ілюструє дух українців.

Останній раз я говорив з Путіним, коли він був прем'єром. Він погрожував. “Ваші західні друзі обіцяють вам багато хорошого. Я вам нічого хорошого не обіцяю. Обіцяю навпаки — багато поганого. Але на відміну від ваших західних друзів, я виконую обіцянки”, — залякував нас Путін. Він знає, що європейців можна залякати і купити. Багатьох — можна. Але, коли у Європі нападають на фундаментальні цінності та погрожують новою світовою війною, то європейці консолідуються і дають відсіч. Цього разу — санкціями.

Путін не вірить у любов. Йому треба, аби його боялись. Частково на цьому базується його рейтинг у Росії. Він хоче, аби Захід його боявся. Екс-президент Франції Саркозі боявся, канцлер Німеччини Меркель боялась. На першу зустріч із Меркель Путін привів двох величезних собак, чудово знаючи, що Меркель боїться псів. Так само він говорить з власним народом...

І звідкись у нього під носом взялися українці! Та ще й їх виявилося більше, ніж він очікував. І вони його не бояться, і називають “ху..ом”. Це найгірше для володаря брехні та насильства. Впевнений, путінський режим скоро впаде через Україну. Західні санкції — серйозні. Російська банківська система практично блокована. Росіяни хочуть вас захоплювати і вбивати тишком-нишком, і водночас російська еліта хотіла б їздити на шопінг у ЄС. Не вийде... Санкції працюють! Росія живе у борг. Її економіка — це велика бензоколонка. У Росії 500 мільярдів доларів золотовалютних резервів. Але 800 мільярдів корпоративних боргів! І у Росії немає союзників. Хіба що, Венесуела і Науру.

«Реформи — питання національної безпеки»

Якби українська влада змогла провести швидкі реформи у Криму, то анексії не було б. Кримчани би їх самі вигнали. В містах Грузії, які ми контролювали і в яких провели реформи, росіяни не могли нічого напаскудити. Східні регіони України залишились радянськими. Путін заявив, що він — це СРСР. А люди на Сході України ностальгували за СРСР, бо не відчули користі від української держави.

Ми знесли всі бюрократичні перепони для ведення бізнесу. Щойно були у Львові в ресторані. Там щомісяця приходить пожежний інспектор, начебто для того, аби не було пожежі. Який бізнесмен захоче, аби його ресторан згорів? Бізнесмен замість того, аби розвивати свій ресторан чи відкривати новий, мусить тратити щомісяця гроші на хабарі для нікому не потрібного інспектора...

Реформи — це питання національної безпеки. Результати реформ живуть довше, аніж політично самі реформатори. Це показує мій досвід. Попри ті події, які відбуваються зараз у Грузії, назад країна уже не поверне. Головне, чого ми досягнули: грузини побачили успішну країну, в якій можна розвиватися. І зараз вони живуть у реформованій Грузії, попри політичний відхід назад. У Грузії зараз теж відбуваються драматичні події, але вони другосортні порівняно з українськими. Доля всього пострадянського простору вирішується в Україні. Якщо ви переможете, то ми теж переможемо. Якщо ви будете в ЄС і НАТО, то ми теж будемо в ЄС і НАТО.

Головна перевага демократій — соціальна мобільність. Це те, наскільки швидко в певному суспільстві ти можеш завдяки своєму знанню і настирливості з нікого стати всім. Я приїхав у США і жив, не розкошуючи, на стипендію Конгресу. А за три роки у мене вже була непогана робота і квартира в Нью-Йорку. Головна перевага Америки — необмежені можливості росту. Коли ви знаєте, що живете в країні, де все можливо, тоді ви в демократії. Це зараз важливо для України, аби молоді талановиті люди могли швидко піднятися нагору. Це головна ознака демократії, а не формальні свободи чи голосування на виборах.

Для проведення реформ потрібні політична воля і персони, які готові до втрати свого рейтингу. Не можна реформи проводити частково. Не можна трішки про країну дбати, а більше про себе. Або ти повністю займаєшся потребами країни, або в тебе нічого не вийде. Мої міністри і урядовці матеріально за 10 років мого правління не збагатилися. Ніхто з них не будував собі ресторани, готелі чи вілли за кордоном. Зате вони збудували нову країну, чого і вам бажаю.