...А ТО воєнний стан?

Попри заяву президента про швидке припинення вогню на Донбасі, дискусія щодо введення у східному регіоні «режиму війни» триває

Багатьох збентежила заява президента про миротворчий бліцкриг на сході. «Маємо на цьому тижні припинити вогонь. Для мене кожен день, коли вмирають люди, кожен день, коли Україна платить таку високу ціну, є неприйнятним», — заявив Петро Порошенко, озвучивши перший пункт свого секретного плану — «відновлення роботи державного кордону», аби, мовляв, гарантувати безпеку жителям Донбасу. Розшифровувати, що хотів сказати президент, взялися не лише експерти, а й... бойовики. Поки аналітики губляться у здогадках — натякав Порошенко на умиротворення Донбасу словом (переговорами) чи дулом (збройною зачисткою регіону від терористів), місцеві бойовики почали поспішно вивозити з регіону власні сім’ї. На випадок, якщо у Києві таки дадуть відмашку на план «Б» — введення у гарячому регіоні воєнного стану.

Просочується зі сепаратистських окопів інформація про готовність бойовиків скласти зброю, якщо у Кремлі, мовляв, і далі телитимуться з підмогою. Напис «пал за волю ДНР (ЛНР)» на власному надгробку «колорадів» на подвиги не надихає. Та й надгробок не факт, що буде: убитих вже стільки, що братські могили їм не лише у лісосмугах влаштовують, а й на дні солоних озер поблизу Слов’янська.

То, може, на Банковій сподіваються, що бойовики і справді самі поспішно зброю складуть, або, ще краще — перестріляють один одного? Звісно, паніка у рядах «захисників Донбасу» — хороший знак. Але не привід для розрахунку, що близиться масовий «хендехох». Бойовики окопуються на нових позиціях (черговим опорним пунктом терористів стало шахтарське містечко Сніжне), продовжують набіги на військові частини, аеродроми. А через кордон і далі прориваються каравани російських найманців.

Навіть якщо у Кремлі дадуть задню, відмовившись від підтримки «войска донбасского» і відкликавши «залітних ополченців», сподіватися на донбаський бліцкриг наївно. По-перше, путінські обіцянки і виїденого яйця не вартують: вірити Путіну — собі дорожче. А, по-друге, з відходом російських найманців гарячі точки на сході нешвидко охолонуть. «Місцевий криміналітет під назвою «ополченці» буде чинити опір, — каже військовий експерт Дмитро Тимчук. — Їм вже нічого втрачати. І вичистити цю мерзоту по всьому Донбасу не так просто. Вкластися у тиждень навряд чи можливо».

Якщо під швидким припиненням вогню на Донбасі президент мав на увазі пришвидшення антитерористичної операції, цей сценарій, на думку Дмитра Тимчука, теж малореалістичний. «Блискавично переможне завершення АТО — це з розряду фантастики, — каже експерт. — Президент повинен терміново змінити керівництво силового блоку. Але у команді Порошенка немає авторитетних силовиків. У таких умовах часто спливають сумнівні персони, і починається заміна шила на мило. Але навіть якщо президент і призначить геніїв-стратегів, за тиждень операцію все одно не завершити. Надто масштабною виявилася зона зараження. Та й кордон за день не закрити. А без цього АТО може продовжуватися безкінечно».

Якщо АТО пригальмовує, то, може, введення воєнного стану (ВС) пришвидшить задеклароване Порошенком примирення на Донбасі? Ось тільки противників такого варіанту не менше, аніж прихильників. Одні кивають на те, що воєнний стан на сході потрібно було вводити одразу після анексії Криму, аби запобігти розповзанню «колорадської епідемії». Тепер, мовляв, не про ВС треба думати, а про те, як АТО з напіваматорського на професійний рівень вивести. Інші запевняють, що запровадження воєнного стану лише підсилить можливості для швидшого, а головне — ефективнішого проведення антитерористичної операції. Треті кажуть, що поспішне рішення щодо ВС може лише загострити ситуацію на сході.

Потреби вводити на Донбасі воєнний стан немає, переконаний директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Грамотно проведеної АТО достатньо. Протидіяти терористам, каже експерт, мають спецслужби, а не збройні сили, які не мають ні навичок, ні відповідних підрозділів для проведення таких операцій. «Режим антитерористичної операції, тим паче — в умовах розширення повноважень учасників АТО, дозволяє краще впоратися з терористами, ніж за умов воєнного стану», — заявив Микола Сунгуровський. Запровадженням ВС, каже, СБУ хіба що розпишеться у своїй неспроможності керувати антитерористичною операцією.

Не погоджується з думкою про самодостатність АТО інший військовий експерт — директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. Ситуація, мовляв, така, що треба не лише жити, а й воювати по-новому. Негайно. «Ставки мають бути на точкову, філігранну роботу спецпідрозділів з ліквідації груп терористів під прикриттям армії та підрозділів інших відомств, — каже експерт. — Раніше запровадженню воєнного стану заважали вибори. Зараз уже нічого не заважає».

Хоча висновки щодо виборів здаються поспішними. Можливо, саме це і є той запобіжник, який змушує Банкову не заїкатися про введення на Донбасі воєнного стану? В умовах ВС доведеться забути як про дострокову парламентську кампанію, так і про дочасні місцеві вибори на сході. А це те, на чому акцентував Порошенко у своїй програмній інавгураційній промові.

«Чи не тому, що вибори не можна буде провести, навіть Єфремов висловився за введення на Донбасі особливого стану — хай не воєнного, а надзвичайного? — підмітив луганський блогер і публіцист Павло Правий. — Вибори ж пришвидшать політичну смерть як «регіоналів», так і деяких інших сил. Якщо говорити без прив’язки до виборів, то саме з надзвичайного стану і треба було б починати. Якщо ж і це не вирішило б проблему, тоді вже переходити до жорсткіших засобів. Хоча, думаю, й АТО має шанси на результат. Усе залежить від того, наскільки грамотно її проводити. Локальні успіхи батальйонів «Донбас», «Азов», «Айдар» демонструють, що можливості для вирішення проблем у рамках антитерористичної операції не вичерпані. Потрібні лише рішучість і компетентність керівництва АТО і країни. Якщо проводити АТО «по уму», то поступова, планомірна «зачистка» населених пунктів від бойовиків матиме успіх. Повірте, половина «ополченців» порозбігається. Подивіться, хто на їхніх блок-постах стоїть: шість-вісім бойовиків, решта — кримінальні елементи з дрючками, яким «для масовки» платять по 200 гривень за день, 400 — за ніч. Справа не в тому, вводити надзвичайний чи воєнний стан, а в здатності командування та військ вирішувати поставлені перед ними завдання».

Що передбачає воєнний стан

У місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження і здійснення заходів правового режиму ВС покладається безпосередньо на військове командування. Йому надається право:

— вводити трудову повинність (із залученням працездатного населення до робіт оборонного характеру, забезпечення потреб армії, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій);

— використовувати потужності і трудові ресурси підприємств, установ та організацій усіх форм власності для потреб оборони;

— вилучати для тимчасового використання необхідне майно, у тому числі — і громадян;

— запроваджувати комендантську годину;

— встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, перевіряти документи, проводити огляд речей, транспортних засобів, вантажу, службових приміщень і житла громадян;

— вилучати у громадян вогнепальну і холодну зброю, боєприпаси;

— забороняти призовникам і військовозобов’язаним змінювати місце проживання без відома військового командування;

— встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність (з розквартируванням військовослужбовців і розміщення військових частин);

— контролювати (аж до заборони) роботу ЗМІ, підприємств зв’язку, видавництв.

Схожі новини