Якщо завтра війна...

Україні загрожує повномасштабне вторгнення на її територію. На кордоні з Україною — «угруповання Збройних сил РФ», включаючи понад 80 тисяч особового складу, 270 танків, 180 бойових броньованих машин, 380 артсистем, 18 реактивних систем залпового вогню, 140 бойових літаків, 90 ударних вертольотів, 19 бойових кораблів та катерів. «З них із північного поліського напрямку — до двох угруповань загальною чисельністю до 8 тисяч особового складу, 170 танків, 520 бойових броньованих машин, 120 артсистем, 40 літаків і 20 вертольотів. Це угруповання перебуває у безспосередній близькості до українського кордону і фактично за кілька годин просування до столиці України Києва», — заявив на брифінгу секретар Ради національної безпеки й оборони Андрій Парубій. А напередодні з трибуни Верховної Ради міністр оборони Ігор Тенюх заявляв, що на південно-східних кордонах України й у Криму перебуває 220 тисяч (!) російських військових. Це вдвічі більше, аніж чисельність усієї української армії. А якщо говорити про її бойову чисельність, то вона не перевищує 70 тисяч “штиків”.

Парубій запевнив, що Збройні сили України приведено у повну бойову готовність, вони проводять планові навчання. «Частину з них передислоковано у місця проведення навчань, туди, де вони найбільш швидко й оперативно можуть відповісти на ті виклики, які стоять перед Україною», — сказав секретар РНБО.

За нинішніх реалій мірятися з Росією чисельністю військових сил та військової техніки немає сенсу. Якщо Путін прийме політичне рішення напасти на Україну, то адекватно протидіяти його сучасній, добре озброєній, вишколеній армії українське військо не зможе. Ні для кого не секрет (а для Путіна це давно не таємниця), що усі чотири роки президентства Януковича українська армія свідомо нищилась і розкрадалась. Вже не кажу про Військово-повітряні сили. Якщо на землі наші Збройні сили ще можуть дати відсіч окупанту, то небо “закрити” буде дуже складно... Єдина перевага України — моральна. Оскільки Росія — окупант, а ми будемо боротися за свою землю і на своїй землі. Як сказав пан Тенюх, «на війні перемагають мобілізація, ресурс, стратегія, тактика і бойовий дух. На сьогодні у Збройних силах України є тільки два останні складники — тактика і бойовий дух».

Експерти припускають, що Путін готовий напасти на Україну вже найближчими днями, можливо, одразу після так званого референдуму у Криму, тобто в понеділок. «Відтяпати» лише сам Крим йому нецікаво. Зрештою, Крим пов’язаний пуповиною з великою Україною, без неї він просто не зможе функціонувати. Навіть з цієї, практичної, точки зору Путін зацікавлений контролювати якщо не всю Україну, то щонайменше східні її області, де, до речі, сконцентрована майже уся важка промисловість України. Але геополітичні апетити господаря Кремля значно масштабніші. Путін тримає Януковича не через милосердя чи, як він казав, з гуманітарних міркувань. Янукович йому потрібен як ширма для анексії усієї України. Інакше він би його не пригрів і не випускав на так звані брифінги. До речі, це ще велике питання, як Янукович потрапив до Росії — добровільно чи його... викрали? Виглядає на те, що зараз тривають дуже складні і цинічні переговори між Росією, з одного боку, та США і Європою — з другого. Україна в них, радше за все, безпосередньо участі не бере. Вочевидь, Путін відверто шантажує своїх візаві, говорить мовою ультиматуму. Можемо припустити, що його умова — повернення Януковича в Україну, дострокові президентські вибори в грудні, у яких Янукович мав би право брати участь, федералізація України, російська мова — друга державна, а головне — це відмова України від підписання Асоціації з ЄС. Інакше — війна. А концентрація великої кількості солдатів та військової техніки на кордоні з Україною та погрози, що російські війська за кілька годин можуть бути на Хрещатику, — це лише додаткові аргументи під час переговорів. Блефує Путін чи ні, сказати важко. Зрештою, Ангела Меркель сама визнала, що президент Росії не дружить з реальністю.

Секретар РНБО Андрій Парубій заявив, що Україна має План “Б” на випадок відкритої агресії з боку Росії. Це означає, що українська влада в разі вторгнення російських військ у східні області готова чинити опір, “відбивати атаки з будь-якого напрямку”. Але будемо реалістами — без допомоги сил НАТО Україна навряд чи готова вв’язуватися у реальну війну. Сподіваюся, План “Б” Україна готувала разом з західними союзниками.