Хлопчик-мауглі навчився спати лежачи і «дає п’ять»

Історія братів-мауглі, які роками не бачили сонця та не спілкувалися з людьми, набирає обертів. Поки 15-річний Любомир та 6-річний Юрій два місяці перебували у Львівській міській дитячій клінічній лікарні, прокуратура та служба у справах дітей вирішували долю горе-батьків.

БАТЬКО ТА МАТИ проходили обстеження у психіатричній лікарні, адже важко було припустити, що здорові люди здатні перетворити рідних дітей на “овочів”. Розслідування у цій резонансній справі завершили. Прес-секретар прокурора Львівської області Мар’яна Гайовська повідомила, що прокуратура Личаківського району м. Львова скерувала до суду обвинувачувальний акт. Щодо мами застосують примусові заходи медичного характеру: її лікуватимуть, оскільки стан психічного здоров’я жінки залишає бажати кращого. Жінку визнано неосудною. Батько виявився цілком здоровим, тож йому загрожує покарання: позбавлення волі від 2 до 5 років. До суду чоловік перебуває під домашнім арештом.

За словами начальника відділу у справах дітей Личаківської районної адміністрації Марти Козак, ситуація цієї родини складна та неоднозначна. Батько був приватним підприємцем, забезпечував сім’ю, купував продукти. Дружина ніби не усвідомлювала, що заподіює синам зло. Коли дітей забрали до лікарні, горе-господарям поставили умову — навести лад у помешканні, захаращеність якого шокувала. Вони її виконали. Пані Марта припускає, що сім’я не впоралася з проблемами, які навалилися після народження хворих синів.

Після того, як батька Юри та Любчика визнали психічно здоровим, йому дозволили відвідувати хлопців у лікарні. Заступник головного лікаря Роман Герега каже, що чоловік приходив лише двічі. Перший раз ще до висновків експертизи, тож до хлопчиків його пускати не мали права. Коли отримав дозвіл, навідався знову — у супроводі працівника соціальної служби. Приніс синам банани, діти зраділи гостинцю. Тато перебував у палаті близько 20 хвилин. Лише стояв і дивився на синів.

Медперсонал зазначає, що чоловік виглядав адекватним, нормально спілкується. Припускають, що він потрапив під вплив хворої на шизофренію дружини. Цей феномен відомий у психіатричній практиці. Яскраві приклади — вплив Гітлера та Сталіна на оточення. Під їхнім керуванням чинили злочини тисячі людей, тож що говорити про одного-єдиного чоловіка? До речі, обидва сини мають прізвище матері. На запитання лікарів, чому жоден з хлопців не записаний на нього, батько відповів: так розпорядилася дружина...

Кореспондент “ВЗ” знову відвідала юних пацієнтів. Вразили позитивні зміни. Якщо місяць тому Юрко боявся усіх навколо й накривав голову руками, то тепер відкритий для спілкування. Говорити не вміє, комунікує з допомогою жестів, «дає п’ять», з задоволенням слухає оповідання та віршики. Хлопчик навчився спати лежачи (раніше цілодобово сидів), а також пробує робити кроки з допомогою ходунків. Хоча його розвиток такий, як у 2-3-річного малюка, медики сподіваються, що стан хлопчика покращиться.

У старшого Любомира перспектив видужати значно менше. Під час мого попереднього візиту підліток ні на кого не реагував, тепер же розвернувся до мене та уважно розглядав. Його зацікавила музика, яка пролунала з мого мобільного. 15-річний хлопець смоктав молоко з дитячої пляшечки. Коли його тільки привезли до лікарні, їв, мов песик: ставав навкарачки та злизував кашу з тарілки. Єдиною стравою, яку сприймали діти, була манна каша. Тепер їх привчили до різноманітної їжі, тож вони набрали вагу, покращився їхній психо-фізичний стан.

Медсестри пробують годувати братів з ложечки, й вони потроху опановують цю “премудрість”.

Завідуючий невропатологічним відділенням Олег Куксенко зазначає, що у братів діагностували ранні органічні ураження нервової системи з затримкою психо-мовленевого розвитку. Звичайно, діти були занедбані, але не слід виключати той факт, що вони народилися хворими.

Дітям необхідна допомога лікарів-психіатрів, тож незабаром їх переведуть до Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні. Медики клопочуть, щоб дітям надали статус інвалідів: тоді вони зможуть отримувати матеріальну допомогу.