Від кого залежна незалежна Україна?

Майже як Різдво чи Великдень. Для тих, хто виріс вже у незалежній країні, розповіді батьків про життя в СРСР, черги за елементарними продуктами та вічну боязнь сказати щось не те, — як фільм про якийсь концтабір. Молодому поколінню важко зрозуміти: як можна було так жити? Як це — потрапити у список “неблагонадійних” тільки тому, що читаєш не ті книжки чи водишся не з тими? Як це — боятись висловити свої думки вголос?..

Звичайно, незалежність — поняття відносне. Немає країни чи людини, навіть серед найбагатших та найуспішніших, які були б цілковито незалежними. Різниця лише в тому, що хтось вирішує сам, з ким і на яких умовах співіснувати, а за когось — вирішують. Це як шлюб з розрахунку і шлюб з примусу... То від кого сьогодні залежна незалежна Україна?

Анатолій ГРИЦЕНКО, лідер партії «Громадянська позиція»

Незалежність означає суверенітет держави, можливість проводити свою внутрішню і зовнішню політику. Якщо визначити один чинник, який найбільше впливає на нашу внутрішню і зовнішню політику, економіку і соціальну сферу та будь-які інші, і в тому числі обмежує наш європейський вибір, — це російський газ. Саме тому я вважаю, що Україна повинна йти шляхом розвитку енергозбереження і розвитку видобутку власних енергетичних ресурсів. Треба припинити закупівлю російського газу, він нам не потрібен. Ми можемо забезпечити свої потреби власним енергетичним ресурсом, навіть ще і експортувати електроенергію.

Ольга ГЕРАСИМ’ЮК, телеведуча

Україна залежна від українців — вони люблять безмежно й здалеку, коли залишають Україну в пошуках роботи й долі. Люблять з дому — співають про неї, оплакують, але дають рубати її калини й верби. Забудовують і засмічують її «лани широкополі і Дніпро, і кручі» (не було свідчень про те, що це роблять окупанти чи марсіани). Обирають до керівництва тих, кого ненавидять. Пишуть самі про себе лише те, як уміють вбивати і красти, а доброго — ні слова... Від такої залежності лише один лік — власна воля й самостійне бажання змінитися.

Роман ІЛИК, народний депутат України

Ми залежні від хворобливих амбіцій окремих людей. Це пряма залежність, яка не дає можливості стовідсотково реалізувати європейський вибір держави, цей зрозумілий, прямий шлях до демократії, свободи і нормального повноцінного життя людей. Ми усі — заручники тих хворобливих амбіцій людей, які намагаються нівелювати курс, обраний українським народом, його прагнення жити в цивілізованій, вільній європейській державі.

Ірина ФАРІОН, народний депутат України

Від кожного українця. Якщо народ не усвідомлює, що незалежність — це пізнання народом свого значення для себе і для людства, то пропащий той народ. Якщо ж народ усвідомлює своє значення для себе і для людства — він незнищенний. Ще один нюанс: якщо в країні більше, ніж 15 відсотків так званого соціального народу — це зле. Що таке соціальний народ? Це той, якого цікавить тільки рівень зарплати, скільки плачу за комунальні послуги, скільки коштує транспорт і які я маю пільги... Нема тоді незалежності. Тоді ти постійно залежний. У нашій країні таких більше, ніж 15 відсотків, вони називаються “януковичі”, “колесниченко”, “германи”. Така назва цього соціального народу. Цей соціальний народ обрав кримінальну орду. Територія панування кримінальної орди звужується день до дня. Це означає, що щодня на нашій з вами українській землі стає більше незалежних українців. Бо вони усвідомлюють себе для себе, своєї нації, для своєї держави і для всього людства.

Отар ДОВЖЕНКО, медіа-експерт

Я, щиро кажучи, не зовсім розумію зараз, що таке Україна. Десять років тому усвідомлював чітко: це нормальна, хороша країна і нація, що потерпає від помилково обраного поганого президента, якого треба скинути. Тепер, коли ця країна і нація обрала й готова переобрати ще гіршу владу, залишається сліпоглухою до її паскудств і задовольняється навіть не подачками, а обіцянками подачок… Думаю, що Україна, якщо вона ще є, залежна від недорозвиненої більшості свого населення. Всі інші чинники, що впливають на цей заражений паразитами напівтруп, вторинні. Їх легко було б подолати у разі видужання, але видужання, на жаль, не буде.

Наталія ЧЕРНИШ, професор соціології

Велика частина українців звикла шукати ворога, якого можна звинуватити у своїх невдачах. Як казав президент Кеннеді, не думай, що країна має зробити для тебе, думай, що ти можеш зробити для країни. Хочемо масштабних змін, але всякий великий масштаб складається з малих масштабів. Не треба думати, як змінити країну, треба думати, як змінити себе. Як я можу бути корисним для країни, як мені працювати краще? Якби кожен з нас перестав лукавити і фарисействувати, а лягав спати з чистою совістю, ми б жили у зовсім іншій країні.

Євген ГЛІБОВИЦЬКИЙ, медіа-експерт

Маємо те, на що спромоглись. Часом нам здається, що є хтось, якийсь сусід, який винен у нашому неуспіху. Насправді, винні у цьому самі. Якби були сильнішими та самодостатнішими, інші мали б на нас менший вплив.