Передплата 2024 «Добра кухня»

«У бюджеті немає жодної копійки для будь-яких виборів»

Заступник голови ЦВК Андрій Магера – про проблемні округи, відібрані депутатські мандати, нове голосування та його фінансування

Члени парламенту пішли на літні канікули. А у Центрвиборчкомі живуть думками про організацію нового виборчого процесу там, де так і не визначили переможців жовтневих перегонів за право увійти до Верховної Ради.

На ці та інші запитання кореспондента «Високого Замку» відповів заступник голови ЦВК Андрій Магера (на фото).

— У вашому відомстві віднедавна новий керівник — Михайло Охендовський. В опозиції кажуть, що його обрання-призначення відбулося з порушенням, оскільки належним чином не звільнили попередника — Володимира Шаповала. Тож чи була витримана чистота процедури?

— Голову Центральної виборчої комісії обирали серед її членів шляхом таємного голосування за допомогою виборчих бюлетенів. Жодних порушень процедури голосування не було. Більше того, лічильна комісія працювала у присутності всіх членів ЦВК, відтак у всіх була змога спостерігати за цим процесом.

— Чи відчувається в роботі голови ЦВК вплив політичної сили (Партії регіонів), яка делегувала його у ЦВК?

— Симпатики і опоненти Михайла Охендовського сходяться на одній думці: він є висококваліфікованим юристом, має достатній досвід роботи у виборчій сфері. А будь-які політичні оцінки я коментувати не можу.

— У пана Охендовського і у вас були різні погляди на підсумки другого туру президентських виборів 2004 року. Він вважав, що тоді фальсифікацій не було, хоча Верховний Суд фактично визнав, що волевиявлення людей спотворили. Різне бачення одних і тих процесів не заважає вам працювати нині? Чи знаходите зі своїм колишнім опонентом спільну мову? У чому не згідні з ним?

— Наявність двох різних правових позицій жодним чином не перешкоджає на професійному рівні нормально працювати і доводити свою думку перед іншим колегою. Не бачу жодних проблем у стосунках з головою ЦВК. Буде набагато гірше, якщо всі 15 членів ЦВК з усіх питань завжди матимуть однакову правову позицію. Те, що у кожного з нас своє бачення, є безумовним плюсом у роботі Центрвиборчкому.

— Дев’ять місяців парламент сьомого скликання пропрацював у неповному складі — без п’яти, а віднедавна — без семи народних депутатів. На кому лежить відповідальність за цю теперішню неповноту: на ЦВК, судах, Верховній Раді, президентських структурах?

— Невдячна справа шукати крайніх. Водночас слід звернути увагу на те, що у всіх «проблемних» округах були судові рішення, які тією чи іншою мірою коригували волевиявлення громадян на цих територіях. Беручи до уваги ці судові рішення, повністю достовірно встановити результати виборів ЦВК, як на мене, було неможливо. Дехто критикує нас і каже, що слід було скористатися даними записів відеоспостереження. Але відеоспостереження, як і будь-яке рішення ЦВК, не можуть усунути чинність ухвалених судових рішень у згаданих округах. З цим треба було рахуватися. На мою думку, у підсумку прийнято найбільш адекватне рішення — не встановлювати результатів виборів у п’яти мажоритарних округах, а дати можливість Верховній Раді у майбутньому прийняти новий законодавчий акт, який врегулював би призначення у них нових виборів.

— У розпал роботи Верховної Ради мандати народних депутатів відібрано в Олександра Домбровського і Павла Балоги. Ви погоджуєтеся з цим рішенням судів і мовчазною реакцією парламенту? Чи не створило це прецедент, коли з кон’юнктурних міркувань уразливим можуть зробити будь-коли будь-якого депутата?

— Якщо говорити про принцип верховенства права, то, як на мене тут не дотримано ні вимоги Конституції, ні вимог закону. Немає іншої підстави для припинення повноважень народного депутата, крім тих, що виписані у Конституції. У частині першій статті 81 сказано про п’ять таких підстав, за якими повинна приймати рішення Верховна Рада. Ще одна міститься у частині четвертій статті 81. Там зазначено, що лише у разі невиконання вимоги про несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності суд (а не парламент) може достроково припинити повноваження народного депутата. У цьому ж випадку суд вигадав сьому підставу, яка не передбачена у Конституції. Я здивований появою такого судового рішення. Поза тим, існує принцип обов’язковості виконання судових рішень. Єдиний спосіб його відміни — домогтися скасування. Однак за чинною процедурою у Кодексі адміністративного судочинства, на жаль, така можливість є вкрай проблематичною. Водночас переконаний: якби народні депутати зайняли більш принципову позицію у ситуації зі згаданими вами двома своїми колегами, негативного для них судового рішення не було б.

На жаль, у нас з’явився прецедент, коли народних депутатів достроково позбавляють повноважень без підстав, передбачених Конституцією. Скринька Пандори відкрита. Ви запитували, хто на цьому ще опечеться? Питання риторичне.

— У фракції Партії регіонів схиляються до того, щоб нові вибори у семи вільних округах провести 22 грудня 2013 року. Наскільки ця дата прийнятна для виборців, для майбутніх кандидатів, для ЦВК? Які позитиви-негативи від проведення виборів у цей період?

— Було б ідеально, якби сама Верховна Рада законом визначила дату проведення нових виборів у цих «проблемних» округах. Вона була би обов’язковою для всіх суб’єктів виборчого процесу, у першу чергу — для Центрвиборчкому. Про оптимальність озвученої дати будуть говорити політологи. Відзначу лише, що вона залежить не стільки від консенсусу політичних еліт, скільки від фінансового чинника. У бюджеті нашої країни зараз немає жодної копійки на проведення проміжних та й будь-яких інших парламентських виборів.

— У жовтні 2012-го у «проблемних» округах погано спрацювали окружні виборчі комісії. Будете проводити посилений «лікбез» — щоб не було нової ганьби?

— Справді, існує досить серйозна проблема щодо належної підготовки членів виборчих комісій. Бувають порушники-«рецидивісти», але неправильно говорити про характерну картину на території всієї країни. Йдеться, радше, про винятки, ніж правило. Велика проблема у тому, що Україна, чи не єдина у Європі, зазнає постійних змін виборчого законодавства напередодні нових виборів. Це вносить складнощі у підготовку членів ВК. Додає труднощів та обставина, що 95% членів виборчих комісій не мають вищої юридичної освіти. З їх підготовкою кваліфікованих членів ВК сама ЦВК не впорається, якщо політичні партії не залучаться до цього процесу. Йдеться про взаємовигідний процес.