«Прихватизація» по-регіонівськи

Тільки-но парламент запрацював після затяжної «блокадної» паузи, як «регіонали» спритно скористалися цим, аби полегшити собі життя під куполом. Не маючи контрольного пакета у Верховній Раді, у ПР спробували компенсувати цей недолік, «окупувавши» важливі парламентські комітети. Там, де у «Регіонів» з комуністами не було більшості, її організували, перекроївши склад комітетів і перетасувавши депутатів з однієї комітетської колоди в іншу. За попандопулівським принципом, начхавши на прописане у Регламенті квотне представництво фракцій у комітетах. В опозиції обурилися. Та, як з’ясувалося, гендель з комітетами «регіоналам» вдалося провернути не без підмоги окремих її представників.

Контроль над ключовими комітетами дає можливість «Регіонам» контролювати парламентський процес поза сесійною залою (перед винесенням на голосування законопроекти проходять затвердження у профільних комітетах). Проте є й інший козир, заради якого «регіоналам» знадобилася більшість навіть у, здавалося б, малоапетитному для них Комітеті з питань євроінтеграції.

Жили «регіонали» без цієї більшості, не тужили, поки не постало питання про формування складу Комітету парламентського співробітництва Україна-ЄС (КПС — парламентський місток співпраці з Європейським Союзом; до складу комітету входять по 16 депутатів Європарламенту та Верховної Ради). У Партії регіонів замахнулися на представництво у КПС восьми своїх депутатів. Але у Комітеті з євроінтеграції, який відповідальний за склад української частини КПС, з «регіонівською» арифметикою не погодилися. Мовляв, претензії «регіоналів» на додатковий мандат за рахунок квоти позафракційних невиправдані — доведеться задовольнитися сімома голосами. Дійшло до скандалу, через який стався досі нечуваний в історії КПС прецедент: заплановане на початок квітня засідання Комітету парламентського співробітництва не відбулося лише через те, що українська делегація не була вчасно сформована. Її затвердили лише минулого тижня, віддавши питання на розсуд спікера, оскільки у Комітеті з євроінтеграції згоди так і не дійшли.

Чому Володимир Рибак поставив свій підпис під рішенням не на користь «Регіонів» (ПР отримала 7 із 16 місць, тож позиції у КПС розподілилися 50 на 50: половина — за «Регіонами» і комуністами, інша — за опозиційними фракціями і примкнулим до них Петром Порошенком, який заповнив квоту позафракційних)? Опозиціонери вже озвучили свою версію: отримавши більшість у Комітеті з євроінтеграції, «регіонали» зможуть переграти ситуацію з представництвом у КПС на свою користь (забезпечивши собі додатковий важіль контролю у діалозі з Європарламентом). Потрібну для цього більшість «Регіони» вже організували. Перекинувши у Комітет з євроінтеграції кількох своїх депутатів, «регіонали» на пару з комуністами отримали контрольний пакет. А на додачу — посилили свої позиції й у керівництві комітету. Принаймні так, за негласною інформацією, у ПР розцінюють заміну у кріслі заступника голови комітету: на місце Віктора Тихонова пересадили Інну Богословську. З розрахунком, що скандальна «регіоналка» ефективніше нейтралізуватиме вплив опозиційного голови комітету Григорія Немирі.

За такою ж схемою, як із євроінтеграційним, у ПР перекроїли на свою користь ще кілька комітетів. Серед них — з питань податкової та митної політики, охорони здоров’я, законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Однією постановою (авторства «регіонала» Володимира Макеєнка) навіть не двох, а цілий «табун» зайців убили. Хоча і з двох спроб. Першу (тоді забракло 15 голосів «за») провалили стараннями комуністів, які закапризували через незгоду із запропонованими у проекті постанови Макеєнка змінами до складу парламентської комісії з питань приватизації. Та вже за кілька хвилин, на повторному голосуванні, «симоненківці» перепросили. Але і це не допомогло б «регіоналам», якби не «УДАРівці». Без 30 «за» від фракції Кличка ПР навіть до мінімуму трьох голосів забракло б. Схоже, кадровий куш у вигляді посади заступника голови Комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ (постановою Макеєнка це крісло «відписали» Валерію Іщенку) виявився для «УДАРу» переконливішим, ніж заяви опозиції про незаконну «прихватизацію» «Регіонами» парламентських комітетів.