«Надія не згасла». Хоч обличчя були «кислими»…

Без вирішення проблеми вибіркового правосуддя, наголосили керівники ЄС у Брюсселі, підписання Угоди про асоціацію не буде

Чи не єдиний позитив, на який розжився у понеділок президент Віктор Янукович на брюссельському саміті Україна — ЄС, — економічний. З високими єврочиновниками глава держави домовився про виділення Євросоюзом обіцяного ще у 2008-му макрофінансового кредиту-допомоги у розмірі 610 млн. євро. А ще отримав обіцянки забезпечити нам альтернативні поставки газу в обсязі 30 млрд. кубів, взяти участь у модернізації віт-чизняної газотранспортної системи. Проте зі здобутками української делегації у «гуманітарній» сфері було не густо…

Журналісти звернули увагу на такі промовисті деталі: під час офіційного фотографування в учасників саміту їхні обличчя були «кислими», хоча зазвичай у таких випадках розпливаються в усмішках «від вуха до вуха». Більше того: завжди пунктуальні господарі саміту цього разу забули слідкувати за годинниками. Замість відведених протоколом 20 хвилин, президент Ради ЄС Герман ван Ромпей та президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу проговорили з Віктором Януковичем ушестеро довше — дві години. І вийшли після цієї розмови, як мовиться, не в дусі. Було чого — в останні роки Європа з українськими правителями ніяк не може знайти спільної мови…

Під час бесіди у форматі тет-а-тет з київським гостем говорили на три теми: вибіркове правосуддя, проблемні парламентські вибори, структурні реформи у країні. Без вирішення цих проблем, дали зрозуміти європейці, підписання у листопаді цього року Угоди про асоціацію стане неможливим. За словами пана Ромпея, «відчутний та реалістичний прогрес у цих питаннях» українська влада має продемонструвати не пізніше травня цього року.

У спільній заяві за підсумками саміту зокрема наголошено, що «верховенство права і незалежна система правосуддя є ключовим принципом, на якому базується Угода про асоціацію». На підсумкових прес-конференціях Ромпей і Баррозу заявили про свою глибоку стурбованість вибірковим правосуддям (читай — проблемою політв’язнів Тимошенко, Луценка). Сказали, що чекають на вирішення цієї проблеми, зокрема сподіваються на неухильне виконання рішень Європейського суду. Однак конкретики у відповіді, яка мала би прозвучати з уст Віктора Януковича, господарі так і не почули. Хоча ще кілька днів тому надії на це були — на зустрічі у польській Віслі український президент начебто обіцяв своїм колегам з Варшави і Братислави, що звільнить з тюрми Юрія Луценка, що шукатиме компроміс у справі Тимошенко…

Віктор Янукович вдавав, що не помічає кинутих камінчиків у власний город. Інколи допускав певну політичну безтактність — так, обговорюючи тему асоційованої участі в Євросоюзі, водночас щось уголос розмірковував про союз Митний, паралельне приєднання України до якого європейцям видається абсурдним.

«Ми хочемо дати Віктору Януковичу останній сигнал про те, що без змін у всіх ключових сферах, про які українська влада чудово поінформована, Угода про асоціацію не буде підписана», — сказав напередодні саміту один з представників Єврокомісії. Втім, схоже, ні цього, ні попередніх сигналів «радари» господаря Банкової не вловлюють... Ілюстрацією до сказаного може бути інцидент під час підходу до преси. За домовленістю між журналістами єдине питання від українських мас-медіа мала задавати представник журналу «Кореспондент» (вона готувалася поставити «неприємне» запитання про політв’язнів). Однак коли настав час брифінгу, прес-секретар Януковича Дарка Чепак наказала дати мікрофон представниці ІCTV, питання якої було лояльним до президента…

Коментар для «ВЗ»

Сергій ТАРАН, директор Міжнародного інституту демократій

Підсумки цього саміту — надія не згасла. В Європи ще залишається інтерес до України. Надзвичайно важливо, щоб в українському суспільстві знайшлося чимало волі, зусиль і енергії для того, щоб тримати свою владу у тонусі, щоб вона оцю увагу до України не остудила. Основна проблема, пов’язана з європейськими стосунками України, полягає не у якійсь кризі, яка нібито є в Європі, не у внутрішніх суперечностях ЄС — у першу чергу, ці проблеми лежать в Україні. Головне для нашої євроінтеграції — наскільки Україна зможе відреагувати на критичні сигнали Європи.

Чи прислухається Янукович до них? Якісь «косметичні» дії з його боку можуть бути. Не виключаю, що президент може дати свободу Юрію Луценку. Але звільнення з-за ґрат Юлії Тимошенко — під великим питанням. Кардинальних змін у своїй поведінці Янукович не робитиме.

Втім, можна очікувати, що наша євроінтеграція не зупиниться. Можливо, Європа підпише якісь рамкові документи. До їх ратифікації дійдемо лише тоді, коли в Україні зміниться влада.

Схожі новини