Шевченківську премію отримали «Щуролови», «Смерть олігарха!» та розписані тарелі

Лауреатами національної премії ім. Т. Шевченка 2013 року стануть (після того, як відповідний указ підпише президент) письменник Леонід Горлач, режисер-постановник Дмитро Богомазов і художник Петро Печорний.

Шевченківський КОМІТЕТ, який очолює письменник Борис Олійник, лауреатів премії обирав шляхом таємного голосування з 23 номінантів. З них лише троє отримали необхідну для перемоги кількість голосів. За останні роки це — рекордно низька кількість лауреатів. Торік премію отримало п’ятеро. А раніше її отримувало 9-10 митців. Наразі не відомо, який фінансовий бонус отримають лауреати (розмір премії визначає президент, торік це було 260 тис. грн.). Але вже звучать думки, що настільки низька кількість переможців пояснюється не браком вартісних митців в Україні, а банальним бажанням влади зекономити кількасот тисяч гривень. Дивує, зокрема, що номінація “кінематографія” залишилась без переможця. Хоча на цей титул претендував Михайло Іллєнко, фільм якого “ТойХтоПройшовКрізьВогонь” подали цьогоріч на “Оскар”... Не знайшлося вартих премії і у категоріях образотворче мистецтво, літературознавство і мистецтвознавство, публіцистика, музика...

У номінації “література” перемогу здобув 72-річний письменник Леонід Горлач (Коваленко). До шевченківського лауреатства автора 40 книг привела збірка поезій «Знак розбитого ярма», серед яких є такі вірші: “Держава — зло, / коли чужі державці, / манкурти, яничари / й гендлярі, / які, народ / тримаючи в удавці, / поклони дружно / б’ють своїй зорі...» та “Лежав на смертнім / одрі олігарх, / і колотив його / судомний страх. / Та й перед тим, / як залягти у гріб, / усе під себе / пазурями гріб” (вірш “Смерть олігарха!”).

У сфері театрального мистецтва найкращим став 48-річний режисер-постановник Дмитро Богомазов, який цьогоріч поставив «Гамлета» Шекспіра в Одеському музично-драматичному театрі ім. В. Василька, «Гості прийдуть опівночі» Міллера у Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра та «Щуролова» за Гріном у Київському театрі «Вільна сцена».

Кращим у сфері декоративно-прикладного мистецтва 81-річний художник-кераміст Петро Печорний став завдяки серії... декоративних тарелів, розмальованих за мотивами творів Т. Шевченка.

Кількість та якість лауреатів національної премії голова Шевченківського комітету Борис Олійник коментувати відмовився, мовляв, доки президент не підпише відповідний указ, він — ні пари з вуст. А от один з членів журі актор Богдан Козак розповів кореспондентові “ВЗ”: “До вибору лауреатів учасники комітету підійшли гостро, принципово. Ніхто не передбачав такого результату. Але це ж особисте голосування, а в душу кожного члена журі не заглянеш і не прорахуєш. З дев’яти номінацій лише три отримали переможців. У категорії “кінематографія”, до прикладу, Іллєнко був єдиним номінантом. Щоб стати лауреатом, він мав отримати дві третини голосів під час таємного голосування. На жаль, за його кандидатуру стільки людей не проголосувало”.

Микола ЖУЛИНСЬКИЙ,

директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, колишній голова Шевченківського комітету

Відбувається повільна, але нестримна девальвація Шевченківської премії. Цьогорічні лауреати тому підтвердження. Частина людей в комітеті під час голосування керувалися не об’єктивними критеріями, а цеховими інтересами, намагалися протягнути до лауреатства “своїх”. Радий, що Дмитро Богомазов удостоєний премії. Але лауреатство Леоніда Горлача виглядає щонайменше дивним, адже на перемогу у номінації “література” претендували такі постаті, як Костянтин Москалець, Левко Різник, Роман Коваль, Юрій Буряк, Володимир Лис... Петро Печорний — цікавий митець, але щоб його розписані тарелі були таким вже унікальним явищем... Не впевнений.

Кількість лауреатів підтверджує кризу премії. Ще коли був головою комітету, мав розмову з Ганною Герман, як представником Януковича, про збільшення розміру премії. Вона тоді мені сказала: “Ми — бідна країна і ми не можемо собі дозволити такий розмір і таку кількість лауреатів Шевченківської премії (у той рік було 9 лауреатів)”. Бачимо, як тепер влада скорочує видатки на лауреатів. Ми вже у такій глибокій ямі, що не знаю, чи виберемось з неї.