«Якщо людина цілий день спить у готелі – там погане керівництво»

Селищний голова Славського чекає, коли хтось купить Тростян, та сподівається на Олімпіаду у Карпатах

У рейтингу місць, де українці воліють святкувати Новорічні та Різдвяні свята, Карпати поза конкуренцією. Особливо для тих, хто катається на лижах. І мало хто знає, що історія гірських лиж в Україні починається зі Славського. Перші траси та трампліни на горі Погар проклали поляки ще у 30¬х роках минулого століття. А витяги тоді були... кінні. Чому основний гірськолижний центр колишнього Радянського Союзу поступився новому Буковелю та чи є у селища шанси перетворитись на великий європейський курорт? Про це “ВЗ” розпитував голову селищної ради Славського Михайла Кінаша (на фото) на сніданку в ресторані готельного комплексу «Терем».

— Чи готове Славське до початку лижного сезону?

— У нас є 23 витяги, з них не працюватимуть лише два, які надто старі. Усі інші готові. Штучне осніження є на горі Погар. Навіть якщо до Різдва сніг не випаде, значна кількість відпочивальників зможуть кататись там. У нас ще є урочище Варшава, де теж планували запустити цього року снігові гармати, але не встигли. Вартість системи штучного осніження, яку планують там запустити, — 300 тисяч доларів. Снігові гармати — дороге задоволення. Вони обходяться практично у стільки, у скільки нова крісельна дорога. Власник ГК “Терем” теж планує в наступному році вкласти кошти у встановлення снігових гармат на гірці біля свого готелю.

— Якщо раптом взимку не буде снігу, чи матимуть чим зайнятись туристи у Славському?

— Якщо власник готелю має голову на плечах, то щонайменше п’ять днів він має чим зайняти туристів. Бурани, квадроцикли, кінні прогулянки. Можна поїхати на Хащованське озеро, там неймовірні краєвиди і влітку, і взимку. Поряд Скелі Довбуша, Тустань. Є у нас риболовля — можна половити форель, яку при вас же і приготують. Якщо людина приїжджає в готель і цілий день відсипається у номері, бо просто не знає, куди себе подіти, — це мінус керівнику готелю. Він має так зайняти туриста на цілий день, щоб він ввечері прийшов у ресторан голодний і з купою емоцій. Наприклад, тут, у “Теремі”, який налічує 53 номери з максимальним заселенням до 132 осіб, є аніматор, який саме і займається дозвіллям гостей в готелі. Він збирає групи на екскурсії, організовує конкурси та ігри серед гостей, а також виступи в готелі різних гуртів (музичних, комедійних тощо). При ГК “Терем” є бугельний підйомник, що знаходиться лише за 50 метрів від входу в готель, чого немає більше ніде у Славському. Крім катання на лижах, сноубордах та санках, спільно із своїми партнерами — львівською фірмою «Торнадо», вони вже з початку січня пропонуватимуть атракціони на свіжому повітрі: тир, зорб, сноутюб та інші екстремальні види не тільки зимового, а й літнього активного відпочинку для всіх, хто хоче відчути сплеск адреналіну.

— Чому, попри майже столітню лижну історію, пряме залізничне сполучення, близькість до Львова, де є аеропорт, Славське не розвивається так активно, як Буковель?

— Такої гори, як наш Тростян, в Україні нема. Там є багато трас для катання: для початківців, для екстремалів, для спортсменів. Інфраструктура там не дуже добре розвинена, тому що власники ГК “Динамо” (МВС). За часів СРСР це була база підготовки олімпійського резерву. Тепер склалось так, що поряд будуються нові комплекси, будуються сучасні траси, а Тростян відстає. Коли при владі була Тимошенко — приходили люди від Тимошенко і казали, ми купимо Тростян. Потім приходили від Януковича. Усім готовий був сприяти, аби тільки вкладали кошти у траси. Мені все одно хто — аби тільки розвивали Тростян, бо від цього залежить розвиток Славського. Від Януковича справді прийшли люди і купили Тростян за 40 мільйонів гривень. Коли уже тендер відбувся і почалися нотаріальні дії, Янукович оголосив, що в Карпатах буде Олімпіада. Після цього усе повернули у власність держави. Розуміємо, що “Динамо” державна структура і не зможе вкласти такі кошти, які б вклав приватний інвестор. У Буковелі інвестор прийшов практично на порожнє місце і став фактично монополістом на цій території. Він заробляє на всьому — стоянки, підйомники, прокати, поселення, харчування — це усе під одним керівництвом. У нас усе роздрібнено — у нас п’ятдесят готелів, і кожен власник хоче заробити. Тим не менше, і у нас є перспективи розвитку. Цього року приїжджали потенційні інвестори з Полтави. Кажуть, ми готові вкласти сюди кошти, підкажіть у що. Кажу, нам потрібні виключно розваги. Люди приїжджають різні, відносно заможні — треба дати їм можливість витратити тут якомога більше грошей. Вони запропонували збудувати ковзанку під куполом та відпочинковий комплекс на 400 місць. Сподіваюсь, уже наступного року до зими каток буде.

— Ви вірите в те, що у Карпатах може бути зимова Олімпіада?

— Вірю. Але Славське не потрапляє під програму проведення змагань. Пропонують такий варіант: ковзанки у Львові, біатлон — у Тисовці, гірські лижі — с. Пилипець. На Тростяні перепад висоти 600 метрів, а за олімпійськими нормами потрібно щонайменше 800. Але має бути траса до Пилипця через Славське. Тренуватись вони зможуть у нас, люди зможуть тут жити. У нас хороша готельна база — можемо одночасно розмістити до 12 тисяч осіб, при тому що населення Славського — чотири тисячі. Є готелі дуже хорошого рівня: “Терем”, “Вежа Ведмежа”, “Перлина Карпат”, пансіонат “Славський”, база “Адмірал”. Головне, щоб почали підготовку до Олімпіади.

— 1 квітня власники пансіонатів, садиб зі Славського проводили акцію “Похорон туризму”, вимагаючи ремонту доріг. Щось змінилось з того часу?

— Спочатку голова адміністрації на це не зреагував. Потім все ж приїхав сюди, дав нагая дорожним службам. Трошки ями залатали, узбіччя підправили. Пообіцяли, що з весни прокладуть дорогу до Славського. Трасу Київ¬Чоп кілька років тому зробили, від розвилки до нас — 23 км. З них 10 км дороги зробили, а решта лишилось в катастрофічному стані. От і виходить, що люди вклали кошти у готелі, пансіонати, а туристи відмовляються їхати через погану дорогу. Туристи кажуть: поки сидиш у готелі — враження, наче в Європі, а виходиш за територію готелю і розумієш, що ти в Україні. З 2010 року досі ми не отримали від держави жодної копійки на розвиток. Коли приходить інвестор і щось тут будує, ми можемо зобов’язати його до інвестиційних внесків. З 2008 року великих інвесторів практично немає. Приходять дрібні, які будують собі житло, у якому потім розміщають і по 50 осіб. Податків вони не платять, кажуть, це наші друзі, родичі. Тішимось, що почали будувати серйозний реабілітаційний комплекс, там німецькі інвестиції. Планують, що пацієнти, яких оперуватимуть у Німеччині, тут проходитимуть реабілітацію. Це чотирирівневий комплекс, площа одного рівня 1500 квадратних метрів. Вони уже зробили до себе дорогу, вуличне освітлення. Так, вони зробили це для себе, але з цього користатимуть і місцеві мешканці. У нас пробурили свердловину і виявили мінеральну воду, яка за хімічним складом не поступається трускавецькій. Таким чином ми зможемо розвиватись не лише як гірськолижний, а й як спа¬курорт.

Дякуємо керівництву готелю “Терем” за допомогу в організації інтерв’ю.

Славське.

Схожі новини