Яворівський звинувачує Спілку письменників у лояльності до влади

А Спілка його – у кримінальній діяльності.

Екс-голова Національної спілки письменників України Володимир Яворівський (на фото) оголосив про свій вихід зі Спілки. Зробив це, гучно гримнувши дверима. Своє прощання зі структурою, яку очолював десять років поспіль (на посаду голови замість Яворівського торік обрали Віктора Баранова), народний депутат від “Батьківщини” аргументував тим, що Спілка “перетворилася на мовчазного сателіта Партії регіонів”.

В заяві, якою повідомив громадськість про своє рішення, письменник Володимир Яворівський зазначає: “Рік тому, за активної підтримки влади, Національну спілку письменників України очолила лояльна до цієї влади група літераторів”. І додає: “Згодом стало очевидно, що донедавна державотворча, державозахисна, опозиційна до влади письменницька Спілка, що заснувала Товариство української мови, Народний Рух, Демократичну партію, була штабом Помаранчевого здвигу, перетворюється на мовчазного сателіта Партії регіонів. Де її голос, коли йде тотальна русифікація? Де її голос, коли в Україні знову з’явилися політв’язні?..”. “Натомість сірі, невідомі українському суспільству «кардинали» копіюють Азарова, валячи на «попєрєдніков» творчу та організаційну неспроможність, відсутність громадянської позиції, розповсюджуючи брудні, не підтверджені жодним офіційним документом вигадки. Все — як у «регіоналів», — заявляє Яворівський.

Кореспондент “ВЗ” поцікавилася у пана Володимира, чому рішення вийти зі Спілки він прийняв саме зараз і що стало приводом для такої гучної заяви. “Останньою краплею став допис секретаря Спілки письменників з нової команди Пантюка (я його абсолютно не знаю) із закликом до “Батьківщини” не обирати Яворівського головою комітету із питань культури і духовності, бо він гірший, ніж Табачник, — говорить Яворівський. — Дійти до такого маразму! Якби-то просто хтось собі таке написав, але це ж написав секретар Спілки! Мусив звідти вийти. Не зробив одразу це після з’їзду (на якому Яворівського не переобрали на третій термін головою Спілки. — О. З.), не робив цього з особистих образ... Але зараз, коли Спілка не реагує на те, що відбувається в світі, мушу це зробити”.

У своєму блозі на “Українській правді” письменник Сергій Пантюк опублікував матеріал “Чим Яворівський кращий од Табачніка?”, у якому, зокрема, зазначив: “Відпрацювавши понад рік на посаді секретаря Національної спілки письменників України, я отримав змогу донесхочу “понасолоджуватися” наслідками “культурної” та “духовної” діяльності пана Яворівського. Сказати, що це жах, означає нічого не сказати. Куди не ткнись — всюди купа відвертого криміналу. Письменницька поліклініка на вул. Рейтарській (біля Золотих воріт) продана за ціною трикімнатної квартири. І не просто так продана, а за підробними документами. (...) Знищено і продано неодмінну письменницьку реліквію — кав’ярню “Еней”, стіни якої були розписані відомим художником Анатолієм Базилевичем. (...) Таких штучок пан Яворівський, перебуваючи на посаді голови НСПУ і водночас — згаданого вище Комітету з питань культури і духовності, натворив чимало. І у пресі про це неодноразово повідомлялося, і кримінальні справи відкриті. Тому письменники й погнали В.Яворівського поганою мітлою з керівної посади, не бажаючи більше все це терпіти. Думаєте, він покаявся? Ага! Більше того, продовжує свою чорну справу — через А. Гая розповсюджувалися чутки, ніби це наша команда хоче продати Партії регіонів Будинок письменників на Банковій. Більшого цинізму годі й шукати”.

На звинувачення в розпродажу власності Спілки Яворівський відреагував бурхливо. “Вже стільки років про це говорять! — обурюється він в коментарі “ВЗ”. — Мені вже настільки це все остогидло, ці теревені, звинувачення. Не говоріть, подавайте в прокуратуру, нехай вона цим займається. У мене є листи звідти, що до Яворівського жодних претензій немає як до голови спілки. Коли я був у опозиції і влада була проти мене, прокуратура мене перевіряла десятки разів. Жодного криміналу на мені немає”. Хоча звинувачення у свій бік Яворівський відкидає, у суд за наклеп подавати не збирається, каже: “Хто такий Пантюк, щоб я ходив з ним по судах? Це — нижче моєї гідності. Я його в очі не бачив, не знаю, як він виглядає. Мені цього не треба”.