Французький «млинець» української літератури вийшов не глевким

Українська література впевнено завойовує прихильність французьких читачів. Цьогоріч вітчизняні літератори вперше були представлені на Фестивалі європейських літератур у місті Коньяку (Франція) і одразу стали почесними гостями. Досі такий статус надавався лише країнам, що входять до Євросоюзу. Минулого року особливу увагу приділили іспанській літературі, а наступного року почесними гостями стануть автори з Італії. Україна у цій компанії “бідною родичкою” не виглядала.

Унікальну МОЖЛИВІСТЬ для українських авторів виклопотала літературний агент у Франції, професор INALCO (Національний інститут мов та східних цивілізацій) Ірина Дмитришин. Прилетіли репрезентувати українську літературу у місті Коньяку Марія Матіос, Юрій Андрухович, Любко Дереш, Андрій Курков та «британки» з українським корінням, Марина Левицька і Анна Шевченко. До строкатої компанії приєднався Антон Кушнір. Французькому читачеві відомі твори Юрія Андруховича, Андрія Куркова, Любка Дереша. Антон Кушнір — стипендіат французького фонду. Перекладені французькою і Марина Левицька та Анна Шевченко.

Ще до офіційного початку фестивалю українським авторам влаштували зустрічі із читачами у Парижі та Страсбурзі.

У перші дні фестивалю друком вийшла книжка «Українські новели» у колекції «Мініатюри» видавця Magellan & Cie. Раніше у цій серії видавали малу прозу країн Гаїті, Лівану, Ізраїлю, Корсики, Туреччини, Сербії, Тунісу, Аргентини, Марокко. До української ж збірки увійшли новели Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Оксани Забужко, Андрія Куркова, Марії Матіос, Тараса Прохаська.

Окрім письменників-сучасників, Францію цікавили українські літератори-дисиденти. В рамках фестивалю відбулася наукова конференція, присвячена Леонідові Плющу і його творам про мораль і етику в політиці. Як підкреслила Елен Блан, провідний політолог паризької CNRS (французький аналог нашої Академії наук), ідеї українського дисидента не застаріли і знаходять застосування не лише в радянських чи пострадянських студіях, а й в аналізі сучасної політичної ситуації в об’єднаній Європі.

Ще одним приємним підсумком участі у Фестивалі європейських літератур для України стало підписання угоди між видавництвом Gallimard і Марією Матіос про видання роману «Солодка Даруся» французькою мовою. За словами Ірини Дмитришин, цей процес був затяжним, проте схвальні відгуки Андрія Куркова та зустріч з керівником відділу придбання прав на видання іноземної літератури Жаном Матерном забезпечили позитивний для «Солодкої Дарусі» фінал.

— У Коньяку мала творчу зустріч «Український рік у тіні Карпат. У образах і словах», яку ми провели з французьким фотографом Юрієм Білаком, — розповідає кореспонденту “ВЗ” Марія Матіос. — Мені перехопило дихання від того, що в залі на 300 місць був аншлаг. До мене підходили читачі за автографами на книзі «Мініатюри з України». Незвичайний інтерес викликав вечір, точніше, ранок «Вишукані традиції українського Різдва» в арт-кафе фестивалю. З Андрієм Курковим зімітували родинне святкування Святвечора з усіма його атрибутами. Продукти для столу привезла з України. Там було стільки людей, що не вистачило п’яти літрів куті і трьох величезних посудин з варениками. Довго роздавала рецепти приготування цих страв. І довго пояснювала, що до України їхати безпечно. Фестиваль, який проходив під девізом «Україна на часі», важливий для «відкриття» очей Європи на Україну через її справжніх послів — письменників. На наше обурення, для української амбасади в Парижі ця подія не мала жодного значення, і туди не приїхав жоден представник українського посольства. Ба більше, посольство заборонило їхати в Коньяк кореспондентові державної інформаційної агенції.

— Все в Коньяку пройшло чудово для України, — коментує для “ВЗ” Андрій Курков. — Весь регіон, який називається Пуату-Шарант (населення близько двох мільйонів), був заклеєний афішами фестивалю. Заходи проходили у багатьох містах і містечках. У мене були «виїзди» для зустрічей з читачами за 100 і за 40 км від міста Коньяка. Україна справді прозвучала вперше так голосно у Франції. Покидали Коньяк з «почуттям виконаного обов’язку». Тема української літератури продовжить звучати у Франції і після нашого від’їзду. Тепер французи чекають українських видавців і письменників на Паризькому книжковому салоні у березні 2013-го. Крім того, прозвучали побажання знову запросити Україну до Франції, але вже на інші літературні фестивалі. Так що перший французький «млинець» української літератури вийшов не глевким.

Україну у Коньяку представили не лише літератори. Частину української презентації готували за сприяння Всеукраїнської асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Анетта Антоненко, Микола Кравченко та Елеонора Симонова (видавництво “Нора Друк”). Українську музичну атмосферу створював Тарас Компаніченко, кінопрограму склав «французький українець», історик кіно Любомир Госейко, а візуальну Україну презентували художники Катерина Білетіна та Ігор Баранко.