Поки мороз не вдарить, покупці по теплий одяг не зберуться

Власник павільйону на ринку пан Володимир продає верхній одяг для чоловіків. Вішаки вздовж і впоперек завішані пуховиками. Найдорожчий коштує майже півтори тисячі гривень. До обіду чоловік ще нічого не продав. “На пуховики сезон ще не розпочався, — пояснює. — Йду покупцям назустріч — можу й двісті гривень уступити. Куртки з торішньої колекції віддаю ледве не задарма — дешевше, ніж закупівельна вартість. Одяг у мене якісний — з Туреччини. За десять років вивчив смаки покупців: чоловіки найбільше беруть куртки темних кольорів. Маю й яскраві для молоді”.

Пані Світлана торгує жіночим верхнім одягом та взуттям. Пуховиків у її павільйоні — на будь-який смак. Торішню колекцію розпродує по 600 гривень. Найдорожчі — з натуральними комірами з єнота, песця — майже дві тисячі гривень. Цього року популярні кольори: класичний чорний, синій, бежевий. Довжина, як і в попередні роки, — до колін. У крамниці людно, та черги до каси немає. “Зранку дівчина купила пуховик, що був на розпродажу, — нарікає продавчиня. — Дорожчі беруть рід-ко. Може, похолоднішає, і буде більше покупців. Особливих змін у моді немає. Торік так само були актуальні пухові пальта. Молодь і далі залюбки купує короткі «болоньєві» курточки на синтепоні. Беруть зазвичай яскраві».

Зимові чоботи теж не розбирають. На полицях переважає взуття темних кольорів, на невисоких стійких підборах. Товар з Польщі. За табличкою «розпродаж» — кілька із довгими носами і на шпильках. Непрактичним взуттям зі старої колекції ніхто не цікавиться. “Я ж не можу їх задарма віддати, — пояснює пані Світлана. — Це дорогі шкіряні чоботи. Може, хтось візьме собі на вихід”.

Високі шкіряні чоботи з натуральним хутром усередині коштують 1200 гривень. Простіші моделі можна придбати від 500 гривень.

У павільйоні з шубами відвіду-вачів — катма. Коли-не-коли хто зайде, подивиться і йде. Продавчиня пані Оксана за фахом товарознавець. Закінчила торгово-економічний інститут. Коли десять років тому залишилася без роботи, пішла торгувати на базар. Про хутро може довго розповідати. Цього року найактуальніші шуби з кролика — недорого, практично і красиво. “Кролик носиться не більше трьох років, — розповідає пані Оксана. — Зараз більш популярний стрижений, аніж полірований. Коротка шуба коштує від двох тисяч гривень, у поєднанні з песцем, норкою, шиншилою — від 2500. Песець і чорнобурка відходять, бо дуже об’ємні. Завжди модна норка через 2-3 роки тьмяніє. Через п’ять років чорне хутро стає рудим. Кілька років тому на піку моди була блакитна норка. Через три роки шуби, які не продалися, втратили блиск. Жінки беруть норку, бо в ній виглядають тендітними. Цегейку (мутон) можна носити вісім-десять років, але вона дуже важка. Відійшли у минуле шуби до п’ят, більше беруть довжину до колін”.

Шуби та дублянки, які лишилися із попередніх років, можна придбати набагато дешевше, аніж із нової колекції. Проблема — більшість товару лишилося по одному розміру. “За тиждень можу одну-дві речі продати, — нарікає пані Оксана. — Кашемірові пальта з торішньої колекції віддаю по закупівельних цінах — по 500-600 гривень. Та покупців все одно немає — конкуренція велика”.

30-річна домогосподарка Марія «прибарахлилася» на ринку. На зиму придбала пуховик та чоботи. Витратила півтори тисячі гривень. «Купую одяг на базарі, — розповідає. — Тут дешевше, аніж у магазинах, і поторгуватися можна. Звичайно, треба довго шукати, аби знайти щось якісне. Торік купила зимові чоботи, то до кінця зими не доносила — порвалися вщент. Зараз взяла дорожчі, заводські — за 800 гривень».

Вчителька Галина Петрівна несе з ринку чоботи зі шкірзамінника. Обновку виторгувала за 300 гривень. «Продавчиня хотіла 350 гривень, — радіє вдалій покупці пані Галина. — Ціни на зимовий одяг шалені. На мою зарплату про шубу годі й мріяти. “Перезимую” у торішньому пуховику».

У магазинах дитячого одягу значно велелюдніше. Для своїх малюків батьки купують зимові комбінезони, чобітки, шапки, шалики... Грошей не шкодують. Ціни на дитячі речі такі ж, як і на дорослі, навіть вищі. Курточки на пуху — від 700 гривень, шапки — від 150. Пані Оксана вибрала для трирічної донечки комбінезон і шапочку. За покупку виклала тисячу гривень. “На дитину грошей не шкодую, — каже молода мама. — Дешеві базарні речі неякісні”.

Пенсіонерка Раїса Олексюк на оновлення зимового гардеробу грошей не має. У кашеміровому пальті ходить уже сьомий рік. “Віддала у хімчистку — стало як новеньке, — тішиться жінка. — Заплатила 60 гривень. Занесу ще й чоловікову куртку. Чоботи лишилося купити. Піду на секонд-хенд, бо на базарі взуття дороге, а дешеве — неякісне”.

Продавчиня магазину секонд-хенду пані Олена на розмови часу не має. Нині тут новий завіз, у залі ніде ступити. Покупці з величезними пакунками йдуть до каси. Найбільший ажіотаж біля вішаків із верхнім одягом та ящиків зі взуттям. Люди ледве не б’ються за розпаровані чоботи. “Інколи навіть доводиться охоронців на підмогу кликати, — каже пані Олена. — Зараз найбільше беруть верхній одяг. Навіть в останній день, коли найнижча ціна, а асортимент не вельми привабливий, у магазині можна пройти лише боком”...