Ян ТОМБІНСЬКИЙ: «В Україні немає цензури, але є проблеми з доступом до державних ЗМІ»
Посол ЄС в Україні Ян Томбінський (на фото) вперше зустрівся з пресою. Його призначили ще у травні, однак розмову із ЗМІ відкладав, щоб краще ознайомитися із ситуацією у державі. Посол був дуже обережний у висловлюваннях, гострих заяв не робив, однак наголосив, що ЄС пильно стежить за ситуацією в Україні, дає владі певні «сигнали». Від відповіді на них залежать взаємини країни з Євросоюзом...
— Чи відбудеться цього року саміт “Україна — ЄС”?
— Сьогодні рано говорити про точну дату проведення саміту “Україна — ЄС”, оскільки зараз вся увага зосереджена на майбутніх виборах. Треба зачекати, доки вони пройдуть, доки їм дадуть оцінку. Представництво Європейського Союзу не має незалежного механізму спостереження за виборами. Ми покладаємося на місію ОБСЄ БДІПЛ. Також маємо контакти з українськими організаціями “Опора», “Комітет виборців України”, спираємося на оцінки українських політичних партій. Окрім цього, проведення саміту залежить від того, як Україна вирішить питання з так званими політично вмотивованими справами стосовно членів попереднього уряду та чи продовжуватиме докладати зусиль для реформування судової системи. Я хочу наголосити на зв’язку між цими елементами. У кожній країні знайдуться люди, які приймали політичні рішення, дії цих людей критикують і ставлять під сумнів, але для вирішення таких справ не використовується кримінальна юстиція...
— То чи правильно ми зрозуміли — саміт «Україна — ЄС» може і не відбутися, адже часу залишається обмаль...
— Я вас розчарую: Україна не єдине питання на радарі ЄС, особливо в контексті нинішньої економічної кризи. Але якщо з боку України будуть дуже позитивні сигнали, то ЄС матиме достатньо політичної волі, щоб якомога швидше провести саміт.
— Яка доля угоди про асоціацію, парафованої цього року? Чи можна очікувати її підписання?
— Зараз відбувається технічна робота — переклад угоди 24 мовами країн Євросоюзу. Сподіваємося, цю роботу завершать до кінця листопада. Після цього ми маємо звернутися до країн ЄС та до України з питанням, чи є політична воля для підписання цієї угоди і подання її на ратифікацію. Щоб країни ЄС ухвалили позитивне рішення про підписання угоди, потрібно показати наявність усіх необхідних політичних елементів для того, аби не було жодного сумніву, що Україна прагне рухатися в напрямі асоціації з Європейським Союзом.
— Попри оптимістичні сподівання, все ж є криза довіри до України. Чи може це спричинити поглиблення ізоляції країни на міжнародному рівні?
— Я не люблю рухатися за негативним сценарієм. Україна і ЄС заслуговують на краще майбутнє. Санкції — це хитра штука, їх легше запровадити, аніж відмінити. Зрештою, вони можуть і не допомогти країні змінитися. Є приклади, коли ми запроваджували санкції, вони були чинними роками, але жодних реальних змін не сталося. Все залежить від того, яким шляхом хоче іти Україна: білоруським чи в напрямку Євросоюзу? Якщо другим, то потрібно виконувати всі вимоги і стандарти, які існують у ЄС. Відповідь на це запитання слід шукати в Україні, а не в Брюсселлі. Брюссель може лише реагувати...
— Чи можуть бути визнані демократичними вибори, якщо громадяни держави не мали вільного доступу до інформації? Адже ця проблема зараз в Україні існує...
— Я ще надто мало в Україні, аби робити висновок, що тут не існує незалежних ЗМІ. Єдине, що можу сказати: в Україні немає цензури і є повна свобода самовиявлення. Але питання в тому, наскільки кожен громадянин має можливість самовиражатися? Звичайно, ви можете говорити все що завгодно на youtube. Але це — не те, що мати доступ до державного телебачення та інших ЗМІ. Що можна робити, аби створити в Україні справді публічні, а не державні ЗМІ? Це одне із питань, які я підіймаю на зустрічах з представниками української сторони, а також у Брюсселі. Треба особливо пам’ятати про ЗМІ, який має доступ до кожного, — про телебачення. Його потрібно використовувати для навчання громадян. А ми зараз спостерігаємо, як ЗМІ створюють виборця, впливаючи на нього так, аби вибирав їхніх власників.
