Не шийте нам криміналу, панове депутати!

Вчора головні редактори шести газет («Високий Замок», «ZIK», «Львівська газета», «Ратуша», «Львівська Пошта», «Новий Погляд») ініціювали зустріч з головою Львівської облдержадміністрації Михайлом Костюком, аби передати йому спільну заяву львівських медійників щодо одіозного “закону про наклеп” (на фото).

Нагадаємо, минулого тижня шість вищезгаданих газет солідарно вийшли з порожніми білими шпальтами на знак протесту проти ухвалення у першому читанні закону, який передбачає кримінальну відповідальність, зокрема ув’язнення, за наклеп. Наступний крок журналістів — спільне звернення до президента України Віктора Януковича з вимогою втрутитися у ситуацію, що склалася довкола цього законопроекту. “Ваші повноваження і статус почесного голови Партії регіонів цілком достатні для того, щоб убезпечити українське суспільство від появи таких ініціатив. Зрештою, український загал асоціює владу саме з Вашою особою, пане Президенте, а отже, і відповідальність за недалекоглядні кроки політиків-популістів, які можуть втілитися в реальні закони, лягатиме і на Вас”, — йдеться у зверненні. (Повний текст заяви-звернення редакторів читайте у тижневому випуску “Високого Замку”).

До речі, за час перебування пана Костюка на посаді голови облдержадміністрації (майже рік) це перша його зустріч з керівниками засобів масової інформації. До цього часу губернатор не вбачав потреби у такому спілкуванні, хоча усі його попередники, як правило, самі ініціювали такі зустрічі чи одразу після призначення, чи після ста днів головування в області. Може, через брак спілкування вчорашня розмова затягнулася на кілька годин... При цьому пан Костюк, по суті, підтримав журналістів, дав зрозуміти, що теж не у захваті від законопроекту нардепа Журавського. Щоправда, намагався спільно з редакторами шукати відповідь на запитання: що спонукало народного обранця виступити з такою скандальною законодавчою ініціативою? Можливо, і журналісти частково винні, десь перегнули палицю, глибоко ранили, “дістали” деяких політиків? Ось ображені і шукають спосіб захистити себе і своїх рідних від недобросовісних журналістів. Але розуміння, а тим паче співчуття, ображеним політикам та чиновникам редактори не висловили. На їхню думку, закон про наклеп хочуть прийняти лише з однією метою — залякати журналістів, змусити їх до самоцензури, аби “приставили ворота до свого рота”, перш ніж надумають когось критикувати. В країні, де панує вибіркове правосуддя, незалежний журналіст, який не підспівує владі, а займається розслідувальною, викривальною або політичною журналістикою, в разі ухвалення “закону про наклеп” може стати першою його жертвою. Принаймні саме таку небезпеку і вбачають “акули пера” у криміналізації покарання за наклеп. Зрештою, “ходити під криміналом” чи загриміти в СІЗО ризикують усі, хто дозволить собі критичні висловлювання чи думки щодо впливових осіб. В такий спосіб влада хоче створити собі більш комфортні умови для керування країною: “сторожових псів демократії” хочуть посадити на короткий ланцюг.

А щодо політиків, які почуваються ображеними і тому хочуть мститися своїм кривдникам в’язницею, влучно висловився кардинал Любомир Гузар. Він нагадав слова президента США Барака Обами: «Якщо ти президент або балотуєшся у президенти і тебе легко образити — тоді тобі треба обирати іншу професію».