Виборчим штабам пропонують допомогу «сестри Кеннеді» та «інопланетяни»

До парламентських виборів залишилися лічені тижні. У виборчих штабах — гаряча пора: робота з округами, кандидатами у депутати, агітація, відстеження рейтингу партій... Деякі виборчі штаби працюють навіть цілодобово. Кореспондент “ВЗ” завітала у виборчі штаби Об’єднаної опозиції, Львівської організації партії “Удар” та Партії регіонів, щоб побачити, як проходять робочі будні. У штабі “регіоналів” найбільше запам’яталося те, що левова частка тамтешніх працівників на період виборчої кампанії приїхали з Києва. Найбільш злагодженою видалась робота працівників у штабі Об’єднаної опозиції. “Мінус” — невеличке приміщення, ніде зберігати агітаційні матеріали. В кожному кабінеті штабу “Удар” на стіні висить плакат лідера партії Віталія Кличка, приклеєний скотчем...

«Можете подивитись у будь-яку шухляду!»

...У штаб Об’єднаної опозиції, що на вул. Грушевського, 3, завітала об 11-й годині ранку. Переступивши поріг, побачила чоловіка, який виносить із приміщення в машину запаковані агітаційні листівки. У кімнаті двоє працівників штабу сидять за комп’ютером, проводять моніторинг останніх виборчих новин. В офісі — чистота, на столах жодної брудної чашки. Приміщення невеличке, але комфортне. На стіні плакати з написом “Я — проти Януковича!”. Біля стосів агітматеріалів — шафа з нагородами, історичними книжками, які побачили світ за сприяння політиків від Об’єднаної опозиції. На першому поверсі штабу — громадська приймальня. Тут працівники Об’єднаної опозиції вислуховують проблеми людей. Щодня в середньому приймають шістдесят людей. Працівники штабу кажуть, що у дощову погоду більше людей телефонують, а коли хороша погода — приходять особисто.

Мене зустрічає заступник керівника виборчого штабу Об’єднаної опозиції Михайло Лопатнюк. Телефонує керівнику штабу Степану Кубіву, повідомляє про гостей. “Радий, що ваша газета пише про роботу штабів, — сказав мені пан Кубів на іншому кінці дроту. — Можете подивитися у будь-яку шухляду, попросити будь-який документ, поспілкуватися з працівниками. Ми — відкриті для усіх!”.

Заходимо у підвальне приміщення, де є кімната для нарад, кабінет юристів та кімната, де зберігають намети, одяг для агітаторів. Впадає у вічі велика боксерська червона рукавиця. Її Степану Кубіву подарував чемпіон світу Андрій Котельник. У мішках — намети, у коробках — прапорці. На підлозі — багато пляшок з мінеральною водою, яку дають агітаторам, які щодня працюють у наметах. У невеличкому залі для нарад — боксерський гонг-дзвінок на стіні. На столі — великі пакунки з агітаційними матеріалами.

“Зараз у нас багато роботи, бо наближаються вибори, — каже пан Лопатнюк. — Бувають випадки, коли приходять неадекватні провокатори. Але ніколи не доходило до скандальних випадків. Професійні працівники громадської приймальні згладжують конфлікти. Одного разу прийшла старша жінка, яка сказала, що спілкується з Богом і є інопланетянкою. Обіцяла вплинути на результат виборів: або допомогти нам, або зашкодити... Пропонувала дружбу...”.

Михайло Лопатнюк зазначив, що у штабі працюють навіть вночі, бо чим ближче до виборів, тим буде більше провокацій, зловживань в окружних та дільничних виборчих комісіях. “Коли було жеребкування ОВК, то чергували навіть вночі, щоб не допустити фальсифікацій, — зауважив Михайло Лопатнюк. — Координуємо роботу наметового містечка, яке розгорнулося у центрі Львова. До нас щодня приходить молодь працювати агітаторами на громадських засадах. Спочатку їх навчаємо”.

Тим часом у штабі кипить робота. Чоловіку, який носив запаковані матеріали, прийшло на допомогу ще троє людей. Заходжу до кухні. У невеличкій кімнатці — холодильник, мікрохвильова піч. Посуд помитий, наче під лінієчку складений на поличках. Кожен працівник приносить собі їжу, ділиться з колегами. Найчастіше обідають у кафе, що поруч із штабом.

Карикатури, які піднімають робочий настрій

Штаб партії “Удар” — на одній з вуличок, що прилягає до Високого замку. Знайти його складно, немає жодної вивіски. “Вам чай чи каву?” — запитує молода дівчина. За кілька хвилин двоє працівників принесли мені чай та солодощі.

На столах — робочий безлад: багато паперів, документів. Усі працюють за комп’ютером, спілкуються по телефону, п’ють чай, каву. На деяких столах брудні горнятка від чаю, пляшки з-під газованих вод, коробки з-під соків. У коридорі — запаковані агітаційні матеріали. Приміщення просторе, робоча атмосфера нагадує вулик, трохи гамірно. Керівник організаційного відділу штабу Володимир Маліновський заводить мене у кімнату, де друкують документи, опрацьовують листи. “Це святая святих нашого штабу, — розповідає пан Маліновський. — Тут ми вирішуємо багато “паперових” питань”. Звертаю увагу на стіни, обклеєні плакатами з карикатурами. Працівники кажуть, що вони піднімають настрій у напружений день. На стіні висить великий плакат із зображенням лідера партії Віталія Кличка. Щоправда, без рамочки, приклеєний скотчем. Керівник штабу Петро Адамик пояснює, що Віталій Кличко не хотів, щоб його “брали у рамочку”.

У цій кімнаті є також велика карта Львівщини, на якій позначено округи, де балотуються “ударники”. Заходжу на кухню. Просторе приміщення, великий холодильник. На столі солодощі, чашки з недопитим чаєм, хліб. В умивальнику — гори посуду... Звертаю увагу на білий аркуш паперу, приклеєний на стіні: “Курити заборонено! Штраф — 100 гривень”. Мають “ударники” і власну ванну з душовою кабіною. Володимир Маліновський жартома каже: “Якщо хтось перепрацювався, може прийняти душ”...

В “Ударі” існує штабна дисципліна: працівникам заборонено вимикати мобільні телефони у будь-яку пору дня, навіть вночі... У кабінеті керівника штабу пана Адамика зауважую на столі сигарети. Виходить, що вивіска на кухні не стосується шефа штабу. Уся стіна кабінету Петра Адамика обклеєна постановами ЦВК, виборчими документами, списком кандадатів у депутати та передвиборчими гаслами бігбордів — “Дізналася, що син голосував за Регіони — переписала хату на кота”, “Буратіна — вперед!” (зображені Наталія Королевська, Андрій Шевченко).

“Роботи не бракує, зараз гаряча пора, — зазначає пан Адамик. — Щодня проводжу наради зі своїми працівниками, переглядаю звіти з районних та окружних штабів. Нас не відвідують виборці. Спілкування з електоратом — через громадську приймальню партії “Удар”, що на площі Ринок. Одного разу до нас прийшла жіночка, яка представилася сестрою Кеннеді. Дехто звертається по юридичну допомогу. Таких людей скеровуємо до громадської приймальної”.

«А у нас — інші підходи до штабної роботи»

Штаб Партії регіонів розташований на ринку “Південний” (вул. Щирецька, 36). Перед дверима — стіл, де сидить охоронець, записує у журнал відвідувачів. Охоронець читав газету “Високий Замок”. Чоловік розповів, що отримує газету останнім: спершу читають усі працівники штабу, а потім бере він. У приміщенні штабу мою увагу привертає шум від ксерокса. Працівник років тридцяти, одягнений у футболці із символікою Партії регіонів, копіював загальноукраїнський рейтинг політичних сил. Вивчаю рейтинг. На першому місці — Партія регіонів, на другому — ВО “Батьківщина”... Повсюди багато коробок з агітаційними матеріалами, на столах — робочий безлад. На стіні немає портрету лідера Партії регіонів, зате є чимало постанов ЦВК, список мажоритарників.

Усі працівники одягнені у фірмові футболки з логотипом партії, на грудях — бейдж із символікою “регіоналів”. Дві молоді жіночки показують мені плакат, який висить на стіні: “Пані, зверніть увагу на родзинку нашого штабу. Щодня ми вивішуємо аркуш паперу, де пишемо, скільки днів залишилося до виборів. Тут також пишемо про дні народження наших кандидатів у депутати, щоб ніхто не забув привітати їх”.

Працівники бігають туди-сюди, метушаться... 24-річна Валерія (навчалася у Донецькому університеті державного управління) розповідає, що у штабі займається опрацюванням інформації про членів ДВК, відстежує результати жеребкування ОВК. “Працюємо багато, але маємо обідню перерву, — каже вона. — Обідати ходимо у кафе, що на “Південному”. Каву та чай робимо собі у штабі”.

На столі у Валерії — йогурт, мед та чай. Кухні немає. На окремій тумбі є кавова машина, великі пляшки води, коробки з чаєм, кавою. Замість серветок — туалетний папір...

Більшість працівників штабу — кияни. Як розповів керівник Львівського обласного виборчого штабу Партії регіонів Роман Редько, вони мають досвід роботи на виборах у Центральній Україні, прийшли до Львова на підмогу. “Партія прийняла рішення, що Львівщина — стратегічний регіон, тут треба хороших фахівців для штабної роботи, для підняття престижу і рейтингу, — каже пан Редько. — Кияни діляться досвідом роботи із львівськими працівниками штабу. Навчаємо, як правильно вести виборчу кампанію”.

При штабі “регіоналів” працює окремий відділ, який випускає партійну газету. На столі штабної редакції — книжка Анатолія Капелюшного “Стилістика й редагування”. Тут працює п’ять журналістів. На стіні — фотографії з останнього партійного з’їзду партії: Ганна Герман, Петро Писарчук, Віктор Янукович... Запитую керівника штабу, чи вигідно друкувати газету на дорогому глянцевому папері. Він, не задумуючись, відповів: “Та така газета не горить. І в туалет з нею не підеш!”...

Штаб “регіоналів” має окреме велике приміщення-склад сувенірної партійної продукції. У великих коробках зберігають прапорці, футболки, дощовики, канцтовари (ручки, олівці, лінійки, зошити), брелоки для ключів... Сувенірів із символікою Партії регіонів стільки, що аж очі розбігаються. “А де склад з гречкою?” — жартома запитую “регіоналів”. “Його у нас немає, — відповідає Роман Редько. — У нас інші принципи роботи”...