Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Отець Михайло НИСКОГУЗ: «Забувають гречкодавці, що гречкосії в екстремальних умовах ставали найкращими воїнами і змітали гнобителів»

  • 13.09.2012, 15:43
  • 3 886

— Позиція священнослужителів у сучасному суспільстві доволі неоднозначна. Деякі отці віддаються аскетизму, а інші живуть на широку ногу. Протоієрей РПЦ Всеволод Чаплін наголошує, що священики мають право приймати дорогі подарунки. Чи не підривають такі дії слуг Божих позицію церкви?

— «Збудую Церкву мою, і ворота пекельні не переможуть її», — говориться у Євангелії. За словами Христа, прикметою останніх днів буде масовий відхід від Божої правди. Великий духовний старець Серафим Саровський у своїх пророцтвах писав, що прийдуть дні, коли єпископи землі російської відійдуть від Божої правди. У своїх виданнях ці слова сучасна РПЦ сором’язливо приховує. Ці пророцтва збуваються. Бачимо патріарха Кирила — доларового мільярдера, який, за словами російського філософа Соловйова, є «тінню імператорського трону» з годинником за 35 тисяч євро. Та це не рекорд. У митрополита Донецько-Маріупольського Іларіона, вихідця із Зимної Води, що біля Львова, зауважили на руці годинник вартістю понад 120 тисяч євро. На то він і донецький… А вже такими автами за 145 тисяч євро, як у митрополита УПЦ Володимира, в час страшного зубожіння народу, можна доїхати хіба до пекла. І на це чітко вказує Євангеліє. Читаємо, що сатана навіть Христу пропонував поклонитися йому, за це обіцяв всі царства світу і їх славу. Отримують найвищу владу та згадані авта і годинники, стають мільярдерами і олігархами ті, що поклоняються сатані. Подібні джипи і годинники є не лише у ієрархів РПЦ...

— Чи правильною є позиція церков, де існують прейскуранти і де чітко вказують, скільки людина повинна заплатити за шлюб, хрестини та похорон?

— Прейскуранти у храмах є прикметою низької духовності і служителів церкви, і парафіян. Оцінювати Божі речі грошовим еквівалентом — абсурд. Священик повинен спокійно, на основі Святого Письма пояснити вірним, що утримання Божого храму, ремонт, оздоблення, утримання служителя потребує немалих добровільних пожертв. Засмучує, коли на грандіозні весільні бали витрачають немаленькі суми, а внести пожертву на храм у час шлюбу є для багатьох проблемою.

— У передвиборчий час особливо яскраво вимальовується картина, коли отці беруть гроші від політиків, за що проводять на службах пряму політичну агітацію. Яку позицію повинна зайняти церква у час виборів?

— Коли почув розповідь священика про поїздку в Єрусалим, яку профінансував місцевий олігарх, і те, що опісля парафія у більшості підтримає цього «гречкодавця» на виборах, мені стало страшно. Перше, що спало на думку, — персонаж Гоголя коваль Вакула, який осідлав рогатого і поїхав куди захотів. Але Вакула рогатому не присягав, не обіцяв підтримки і не проводив за рогатого агітацію. Отців Бог поставив навчати Божої правди. Вони не повинні допомагати гречкодавцям і злочинній владі. Якщо священики не будуть говорити про злочини грішників, а ще й допомагатимуть їм, будуть покарані смертю і прокляті навіки, як вчить Слово Боже.

— Який діагноз, на вашу думку, можна поставити нинішній владі?

— У них один діагноз — запаморочення від «успіхів», або на мові екзорцистів — опанування дияволом (біснуватість). Влада не усвідомлює сумної і страшної перспективи для України та себе. І навіть кримінальний світ незадоволений тим, що у його традиційній сфері розвинув свою бурхливу діяльність найвідоміший стоматолог України — син президента.

— Чого українцям не вистачає для європейськості?

— Так, нам далеко до європейських стандартів життя. Бачимо відсутність громадянського суспільства та ігнорування владою Конституції, яка замінена кримінальними «понятіями». Але ці високі європейські стандарти життя часто стають причиною відходу від Христового Євангелія. Хочу зацитувати слова мудрого нововисвяченого єпископа Бориса Гудзяка, який сказав: «Церква в Україні будується, а у Європі — на ремонті». Не все те золото, що блищить. З іншого боку, якщо уявити на мить, що у Німеччині на місці Меркель на золотому унітазі раптом урядуватиме Янукович, то виникне питання — скільки секунд він протримається? І у німців нам треба чогось навчитися.

— Український народ зневірився і збайдужів. Навіть прийняття скандального закону про мову не викликало у людей бажання масово вийти на вулиці з протестами...

— Наш народ надто терплячий, довго запрягає, але швидко їздить. Забувають недолугі правителі із Межигір’я і Кончі-Заспи, що гречкосії і гречкоїди в екстремальних умовах ставали найкращими у Європі воїнами і змітали гнобителів. Влада, засліплена блиском вкраденого у народу добра, не чує стогону народу і не бачить його злиднів. Народ не збайдужів. Він готується до спротиву, поки що в інтернеті. Так було і у Північній Африці... Український інтернетний кіт одягнув повстанський однострій, озброївся кулеметом і поїхав у напрямку Межигір’я. Він не бажає вступати у перемовини з владою, його вже не цікавлять квартирні питання. Інтернетна боротьба має властивість переростати у справжню. Питання тільки часу.

— Як, на вашу думку, у нинішній критичній ситуації повинна поводитися опозиція? Як не опустити рук Луценкові та Тимошенко, яких ви підтримували навіть у залі суду?

— Ситуація справді критична. Опозиція перед лицем небезпеки повинна об’єднатися. Але те, що є небезпекою для України, не є такою для декого з тих, що величають себе опозицією. Справжньою опозицією для влади є окрадений та обдурений народ, який нарешті зрозумів, що його життя «від виборів до виборів» — це боротьба за світле майбутнє для олігархів та їх прихвоснів. Народ не опустить рук до повної перемоги, як не дозволять собі цього мужні, мудрі та незламні лідери Луценко і Тимошенко, за яких молимося. Саме перед ними влада тремтить, хоч вони у неволі.

— З роками збільшується кількість релігійних сект. Та й всередині УГКЦ бачимо спроби розколів. Як бореться з цим УГКЦ?

— П’ята колона не змогла стерпіти розквіту українських церков після отримання Україною Незалежності. Із заповзятістю взялися вороги розколювати церковну єдність, спочатку Української православної, а пізніше і Греко-католицької. Їм потрібен «Рускій мір». А єдність церков цьому на заваді. Не надто багато їм вдалося. А УГКЦ, яка витримала сталінські випробування молитвами мільйонів Божих дітей тут на землі та мучеників, що віддали життя за єдність церкви і народу, гідно переживе і ці, не найбільші, випробування сьогодення.

— Отче Михайле, розкажіть про криївку на Яворівщині, на відкритті якої ви нещодавно були, та про її героїв.

— Мав честь молитися на місці загибелі нескорених вояків УПА поблизу с. Велике Поле Яворівського району. Мене зворушила політична і конфесійна єдність. Біля могил не сваряться. Біля відновленої криївки бачив сивочолих і зовсім юних співвітчизників. У нерівному бою з більшовиками разом із побратимами тут загинув пропагандист і політвиховник Львівського Краю Осип Дяків на псевдо “Горновий”. Він був членом ОУН, редактором журналів “Юнак” і “Вісті”, заступником голови Генерального секретаріату УГВР. З ним загинули окружний референт пропаганди ОУН Львівщини Петро Шатинський-“Крук” та інші.

А про живу легенду — 90-річного сотенного УПА Мирослава Симчича, з яким мав щастя познайомитися у Львові під час святкування Дня Незалежності, розповім окремо. Героїзм і світлий розум та вроджений талант військовика спричинилися до того, що у знаменитому бою під Космачем сотня під його проводом знищила із засідки полк НКВД разом з героєм Радянського союзу полковником Дергачовим, який свого часу керував виселенням чеченців і кримських татар з їхньої історичної батьківщини. Було тоді Мирославу 22. Дізнавшись, що легенда України живе зараз на пенсію 800 гривень, ми з отаманом Західно-Бузької Січі паном Анатолієм Троцюком вирішили провідати повстанця і допомогти матеріально. Я звернувся до однофамільця сотенного, свого парафіянина який проживає у Львові, пана Ярослава Симчича. Він надав значну матеріальну підтримку Герою і довів, що любить Україну не лише до глибини душі, а й до глибини власної кишені. Щоб перевірити, чи люблять до глибини кишені Україну узгоджені кандидати від опозиції пан Степан Курпіль і пан Василь Пазиняк, звернувся і до них. Місто Коломия, де мешкає легендарний сотенний, не є їхнім виборчим округом. Проте вони виділили дуже достойні суми.

Вдячний сотенний сказав, що лише віра у Бога і любов до свого народу давали йому сили вистояти у боротьбі та у 33-річному ув’язненні. Він із однодумцями завжди розпочинав і закінчував день із молитвою. І я закінчую своє інтерв’ю молитвою: «Боже Всемогутній, дай зрозуміти лідерам опозиційних політичних партій і опозиційним кандидатам в депутати те, що зрада задекларованої на Софіївському майдані єдності зможе привести в Київ новітніх Муравйових і принести Україні кайдани неволі. А імена зрадників будуть викинені на смітник української історії. Вперше вдалося домовитися про єдність в боротьбі. Молю Тебе, Всемогутній Боже, просвіти наш розум, щоб ми 28 жовтня своїм виборчим бюлетенем вбили підступного ворога, поки він не знищив нас, наших дітей. Боже, нам єдність подай, бо в єдності наша сила і запорука перемоги”.

Схожі новини