А до роботи ректору було 200 кроків...


17 жовтня відкрито меморіальну дошку на фасаді будинку, де жив ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Рудавський.

Львів, вулиця Глибока, 13. Юрій Кирилович мешкав за цією адресою у 1991- 2007 роках. Я пройшов від цього будинку до головного корпусу і нарахував 200 кроків. Образно кажучи, ректор жив у своїй рідній Політехніці. Це був його другий, а може, і перший дім...

Юрій Кирилович відійшов у вічність через раптовий серцевий напад 21 лютого 2007 року, за неповні два місяці до свого 60-річчя. “Львівська політехніка” береже добру пам’ять про свого ректора. Щороку у день його смерті відбувається поминальна служба Божа, кращі студенти отримують іменні стипендії Юрія Рудавського, є пам’ятна медаль його імені. 2008 року вийшла об’ємна книга “Тільки двічі живемо. Юрій Рудавський. Особистість. Науковець. Ректор”. І ось з ініціативи Вченої ради Політехніки, ректора Юрія Бобала і за сприяння мерії відкрито меморіальну дошку. Скульптор — народний художник України професор Ярослав Скакун. Архітектор — директор Інституту архітектури професор Богдан Черкес. У творінні скульптора відбито і мудрість, і доброту, і оптимізм, і веселу вдачу цієї непересічної людини. На вулиці Глибокій, але вузенькій, було затісно від велелюдного гурту людей, які прийшли вшанувати пам’ять Юрія Рудавського. Про нього як про мудрого і далекоглядного керівника, талановитого вченого, наставника молоді, вірного друга і доброго сім’янина говорили на урочистості ректор НУ “Львівська політехніка” Юрій Бобало, науковий керівник вченого академік ігор юхновський, вдова ректора Галина Рудавська, яка прилетіла з Канади, де провадить свій бізнес, та інші промовці.

У виступах учасників урочистості прозвучала думка: людина живе доти, допоки жива про неї добра пам’ять.

Фото Олександра Мазуренка