Метелики Дар’яльської ущелини


Назви цих мешканців пахучих лук на висоті три тисячі метрів звучать як імена олімпійських богів

Грузія

Йдемо одне за одним вузькою стежкою понад Дар’яльською ущелиною, іноді доводиться ступати крок у крок. Глибоко внизу в’ється Терек та Військово-Грузинська дорога. Автівки згори виглядають дрібними блощицями (на фото), а пістряві метелики, що пурхають над головою, райськими пташками. Підступні круті схили, що тікають з-під ніг праворуч, вкриті килимом з пахучих трав та яскравих квітів. Ліворуч над головами нависають кам’яні брили з категорії «Господи, пронеси».

Легке пурхання метеликів та огром каменю, дивовижне поєднання. Раз-у-раз зупиняюсь, наводжу на небачених комах свій фотооб’єктив. Такого розмаїття метеликів не бачила ніде. Лише тут збереглася без змін, мільйони років та сама! — нічна красуня Брамея Христова. Зустріти її так і не вдалося. Натомість з поміж інших мрій ентомолога бачили Перламутровку Олександру. Поки у горах цвісітиме біло-голуба фіалка, цій мешканці кавказького високогір’я буде чим харчуватися — її їжа вишукана й одноманітна: пелюстки фіалки і більше нічого!

Здавалося б — що вище, то метеликів менше, аж ні, усе навпаки. До певної, щоправда, межі. На висоті нашої Говерли, понад 2 000 метрів, чудово себе почувають Сатир Бішоффа та Меланаргія Гілата… Щоб встановити, хто з них як називається, довелося зануритись у нетрі Інтернету та погортати довідники. Відтак дізналась, що Вітрильник Алексанор, тобто його гусінь, харчується листям «величезної, зростом вище людини, рослини-парасольки, схожої на кріп» — і згадала, що бачила в ущелинах кавказьких гір небезпечний на наших теренах пекучий борщівник. А там він, виявляється, потрібна рослина, майбутніх метеликів годує…

Саме над Дар’яльсьською ущелиною пощастило милуватися сімейством Аполлона Нордманна, вони нас супроводжували, демонстрували розмах крил — до десяти сантиметрів, опускаючись на квіти обабіч стежки. Згодом довідалась, що зустріти його можна лише на Кавказі і лише на висоті 3 000 метрів. А інші метелики живуть навіть вище, там, де вже нема чим харчуватися, в умовах суворих високогір’їв. Як вони там виживають? Чим харчуються? А вони там майже не їдять, і живуть 2—3 дні, однак тримають висоту.