«Дунаївські зустрічі» відновлено, не минуло й шістьох століть

Цього довелося чекати 540 років. Дотепер навіть не усі дунаївці знали про те, що у ХV столітті у їхньому тоді ще місті-фортеці існувала традиція зустрічей інтелектуалів. Їх проводив львівський архієпископ Григорій із Сянока (1406-1477 рр.). У 1470-72 роках у Дунаєві він надав притулок італійському гуманісту Філіппо Буонакорсі Калімаху, якого переслідувала інквізиція.

Започатковані філософсько-літературні бесіди оживили традиції Відродження, стали колискою гуманізму у тодішній Центрально-Східній Європі. Саме із села Дунаїв на Львівщині розпочався Ренесанс в Україні.

“Дунаївські зустрічі-2014” відбулися під почесним патронатом архієпископа Мечислава Мокшицького. Ініціатором події став отець Юзеф Куц, адміністратор парафії св. Станіслава в селі Дунаїв. Ідея проведення належить не лише священику, а й польському публіцисту Броніславу Камінському та історику, професору Роману Мниху.

У наметі перед парафіяльним будинком виголошували промови поважні гості та господарі цього свята.

Уродженець села ректор «Львівської політехніки» Юрій Бобало зауважив, що його односельці навряд чи вживали слово “гуманізм”, але у хвилини випробування вчиняли саме як гуманісти, скажімо, рятували євреїв у роки Другої світової війни. Свої промови письменниця Галина Пагутяк та публіцист Броніслав Камінський (виступи відбулися у місцевій школі) побудували на основі актуальності поглядів архієпископа і поета Григорія із Сянока. Саме він заснував у Дунаєві Двір поетів, куди звідусіль приїжджали інтелектуали для філософських бесід.

А Філіпо Буонакорсі, прозваний Калімахом, записав думки, що належали Григорію із Сянока. Одною з його позицій була така: заслуговує засудження думка про те, що “присягу, яку дав християнин мусульманину, можна порушувати”. На ній, зокрема, зупинилася Галина Пагутяк, пояснивши, що вона є надзвичайно важлива для нашого часу.

“Найбільша моральна травма, якої зазнав Григорій із Сянока, — це загибель його вихованця короля Владислава Варненчика, що порушив перемир’я з турками, — сказала письменниця. — Кардинал та інші духовні й світські особи зуміли переконати молодого монарха, що християнин може не дотримуватись присяги, даної мусульманину. На думку Григорія з Сянока, віроломство — тяжкий злочин. До кінця життя Григорій не міг змиритись з таким вчинком свого вихованця і тягарем на душі.

Події в Україні, які ми пережили за останній рік, є наслідком не лише порушення міжнародних зобов’язань, а й болісним розчаруванням у верховенстві міжнародного права”. Це лише малий уривок з одного виступу, які пролунали під час відновлених “Дунаївських зустрічей”...