Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Анатолій Кінах: «Україна буде обирати курс на Європу»

  • 28.11.2013, 15:05
  • 989

«Бізнес без кордонів» — бізнес-форум, який зараз проходить у Вільнюсі зібрав десятки експертів та провідних економічних гравців з України, Молдови, Грузії, Азербайджану та Європи. Головним питання на порядку денному стоїть економічна перспектива країн Східного партнерства Європейського Союзу, зокрема України, котра вже завтра має реальний шанс стати Асоційованим членом ЄС.

Останніми тижнями нашу державу сколихнуло багато подій, в першу чергу, неприхований економічний тиск Російської Федерації, який почав загрожувати економічній безпеці держави. У світлі цих події, український уряд на чолі з прем’єр-міністром Миколою Азаровим 21 листопада своїм указом призупинив процес підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, допоки не стабілізується економічна ситуація в Україні та не відновиться співпраця із стратегічно важливим партнером для України — Російською Федерацією

«Високий замок» вирішив поцікавитись у присутнього на форумі Президента асоціації промисловців та підприємців України Анатолія Кінаха, котрий із задоволенням відповів на наші запитання.

- Чи можна співставити витрати, які понесе Україна після підписання угоди з можливими вигодами?

— По нашим розрахункам, на першому етапі великі вигоди нас не очікують.

- Перший етап — це скільки?

— Рік-півтора. Це той час, який необхідний нам для прискореної адаптації нашої економіки до вимог вільної торгівлі. Це і технічна документація, стандарти, де це можливо, бо в цілому період адаптації триватиме близько десяти років. В контексті стратегії, виходячи з того, що є завдання створити конкурентноспроможну економіку, впровадити європейські стандарти, модернізувати економіку і зробити наш валовий внутрішній продукт менш енергозалежним, допомогти малому і середньому бізнесу, захистити права власника, інвестора — підписання вигідне. Ці позитиви є набагато більші, ніж втрати на першому етапі.

- А у Митному Союзі на першому етапі не було б проблем?

— На першому етапі могли б бути навіть деякі позитиви в зв'язку із зміною умов доступу нашої продукції на ринки Митного Союзу, але в контексті високих темпів модернізації економіки,у Митному Союзі вони забезпеченими не будуть. Навіть на сьогоднішній день, без статусу асоційованого члена ЄС, структура прямих іноземних інвестицій в Україну така: 8 відсотків — Митний Союз, зокрема 7 відсотків Росія, а від ЄС інвестицій 78 відсотків. 40 відсотків імпорту в Україну — інвестиційний, 60 відсотків — сировина. Це можливість ще раз підкреслити, що Україна буде обирати курс на Європу, бо він дасть змогу модернізуватись і стати конкурентноспроможними.

- Які галузі економіки постраждають в першу чергу,а які виграють, якщо Угоду буде підписано?

— Дуже серйозні ризики по машинобудуванні. Ми, по суті, не постачаємо свою машинобудівну продукції в значних обсягах до Європи, там воно поки не конкурентноспроможне. Для нас неприпустимо втратити наукоємних галузей — авіабудування, космічна галузь, енергетична. Ми постійно кажемо європейцям про це. нам потрібні спільні дії, аби адаптувати ці наукоємні галузі до більш жорсткої конкуренції. Нам потрібні збалансовані рішення, ми і нав'язуємо такий діалог європейцям. А до такої адаптації потрібно теж десять років. Ця адаптація не лише переклад англійської на українську, а тотальна модернізація. Та продукція, яка відповідатиме європейським стандартам, буде продаватись по цілому світу.

- Чому спочатку для модернізації йшла мова про 20 мільярдів, а недавно сума виросла до 160 мільярдів доларів?

— Сума в 20 мільярдів — це перші термінові кошти необхідні для заходів, які допоможуть зберегти нам фінансову стабільність України і далі виконувати наші зобов'язання з погашення заборгованості. Безумовно, у нас є надія відновити співпрацю із програмами Міжнародного валютного фонду. Ці кошти потрібні, аби в короткотерміновій перспективі залагодити перші проблемні моменти.

Також Анатолій Кінах додав, що Європейські партнери не дають жодних реакцій на нещодавні торгово-економічні дії з боку Росії:

«У нас є питання і до Європейського Союзу в контексті реакції на недружні дії Росії по експортну нашої продукції в цю країну. У нас є питання і в енергетичному секторі. Україна вже декілька років є членом Енергетичного співтовариства Європейського Союзу, ми ратифікували енергетичну хартію, прийняли цілу низку законів, починаючи з вільного доступу до газопроводів, включаючи розподіл функцій, як це вимагає третій пакет хартії. Але, в той же час бачимо, що ЄС абсолютно мало реагує, а нам це принципово важливо. Особливо втрата статусу стратегічного транзитера. Вже почалося будівництво сухопутної частини «Південного потоку», в якому приймають участь провідні компанії Італії, Франції, Німеччини. Ми запитуємо ЄС в контексті того, що Україна як член Енергетичного співтовариства ЄС, є під загрозою. Нам обіцяли інвестування в нашу газотранспортну систему, але обіцянки так і залишились обіцянками. Ми б дуже хотіли бачити і ці питання в порядку денному, бо вони не штучні, за ними стоять стратегічні інтереси України. Я думаю, що ми знайдемо спільне рішення».

Фото Ольги Срібняк

Схожі новини