Передплата 2024 «Добрий господар»

«Батьківська Хата»

У День Української Конституції на малій батьківщині Івана Франка, у приміщенні Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі», відбулось відкриття фотовиставки проєкту «Батьківська Хата. Homestead»

Нагадуємо читачам: йдеться про ініціативу, яка народилась в американському місті Сан-Антоніо, куди доля закинула киянку Олену Браво. Вона й стала засновницею проєкту.

Почалося все у 2019 році з природного прагнення колишньої киянки зберегти наші традиції, допомогти всім, хто має українське коріння, не втрачати духовного зв’язку з Батьківщиною, не «розчинитись» у новому культурному середовищі. Головне — зробити перший крок. Так вийшло і з «Батьківською Хатою. Homestead», який за неповні 4 роки здобув численну армію прихильників.

Головна місія проєкту, як зазначено на сторінці держзаповідника «Нагуєвичі» у «Фейсбуці», — популяризувати українську культуру у світі серед самих українців. Робиться це, зокрема, за допомогою такого потужного «інструменту», як народні строї різних етнографічних регіонів України кінця XIX — початку ХХ ст. Комусь може здатися, що нічого тут такого немає. Помиляється. І це яскраво було продемонстровано на самій виставці, де присутні довго не розходились, до болю в очах вдивлялись в експоновані фотографії.

Олена Браво, ініціаторка та співорганізаторка проєкту, звернулась до учасників, перебуваючи у Сан-Антоніо. Усіх схвилював, відразу ж привернув до події увагу директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак. Своє вітальне слово «господар» презентації розпочав із вірша І. Франка «Нема ще миру». Для українців культура, як зазначила інша співорганізаторка проєкту, член Спілки фотохудожників України Світлана Задоровська, неначе броня. Вона оберігає та захищає. Ще й живить нас. На переконання письменниці та сценаристки, засновниці Всесвітнього Дня вишиванки Лесі Воронюк, новий проєкт важливий ще й тим, що, привернувши увагу величезної кількості митців, колекціонерів та небайдужих людей з усього світу, яких живить український дух, мобілізує їхню творчу енергію, нагадує про архіважливе значення культури у житті кожної нації. Це наш код. Без нього «потонеш», зникнеш з мапи світу. З ним — випливеш, врятуєшся. Ведуча новин Українського радіо, тележурналістка Ірина Антонович привернула увагу не тільки чудовим декламуванням віршів Івана Франка, Дмитра Павличка, а й своїм вбранням — автентичним одягом жителів Черкащини. Продовжили поетичну хвилю свята староста Нагуєвич Леся Гром та доктор філологічних наук, голова Інституту Франкознавства Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Галина Сабат. Навіть у час війни, коли нікому з нас, здавалося, не до пісень та веселощів, такі проєкти потрібні. Бо культура — також фронт. Усіх зворушила своїм музичним виконанням двох пісень на слова І. Франка студентка Національного Київського інституту культури, жителька Нагуєвич Марійка Кахній. У багатьох очі зволожились, коли пролунали «Човен» та «Материнська любов».

Новий проєкт, як було наголошено на завершенні презентації, націлений на тому, щоб «поширити, донести інформацію про українську культуру не тільки серед українців діаспори, а й серед інших народів світу». Для цього організатори подбали про створення його друкованої версії — комплекту вітальних листівок. Інформація подана двома мовами — українською та англійською.

Схожі новини