Знову до зброї!

Ще кілька місяців тому чоловік навіть не міг би уявити, що йому знову доведеться вбиратися у камуфляж та брати до рук зброю. Усе його життя круто змінила війна.

У минулому Сергій проходив військову службу у Чопському прикордонному загоні. Йому до вподоби була почесна та престижна місія — охороняти рубежі рідної країни. За пильність і сумлінність військовослужбовця заохочували відомчими та іншими відзнаками, цінували і поважали колеги.

Однак, окрім прикордонної справи, Сергій мав ще дві пристрасті — психологію та фотографію. Паралельно з військовою службою йому вдалося закінчити навчання у Київському славістичному університеті та здобути освіту спеціаліста з психології.

Аби застосувати свої знання та уміння на практиці, Сергій вирішив завершити прикордонну кар’єру та працювати психологом у навчальному закладі. Це була нова та цікава робота, нові виклики та здобутки. Водночас, він працював керівником фотогуртка у районному центрі дитячої творчості.

Згодом любов до мистецтва фотографії перемогла. Сергій відкрив власну фотостудію і разом з дружиною Валентиною почав займатися найулюбленішою справою. У подружжя народився син Анатолій. Справи йшли добре, майбутнє здавалося щасливим і безхмарним.

Для Сергія і Валентини, як і для мільйонів українців, світ перевернувся 24 лютого, коли у нашій країні почалася повномасштабна війна. Чоловік усвідомив, що час знову ставати до зброї. З першими днями війни росії проти України Сергій повернувся у рідний загін, аби захистити від ворога родину, рідний край та усю нашу державу. Після курсу додаткових навчань і тренувань він вирушив на інший бік України.

Прикордонник разом з побратимами сьогодні боронить нашу землю. За можливості, надсилає світлини з цікавинками сину Анатолію: комашку, яка пригрілася на травинці, жовто-багряний захід сонця, зайчика, що вибіг поруч у пошуках смачненького. Розповідає малому, що до них у гості часом заглядає зубатий бобер, спритні та мегашвидкі ящірки, допитливі польові мишки та колючі їжачки. Батько розповідає синові, що наразі він у своєрідному поході, але в нього є дуже важливе і нелегке завдання і що повернеться він тоді, коли його виконає. Запевняє, що це буде скоро, але обов’язково після перемоги.

В очах Валентини та Анатолія Сергій — це надія і захист. Для нас усіх він — Герой. Герой, який разом з побратимами очистить нашу Батьківщину від російських загарбників, поверне мир та спокій нашій землі.