Ані «Калібри» їх не лякають, ані від гадюк не відсахуються
Майстрами на всі руки називають у Дрогобичі випробуваних у різних життєвих ситуаціях рятувальників із 2-го Спеціального центру швидкого реагування ДСНС України
Свою унікальність особовий склад центру демонструє щодня. Здається, немає нічого такого, від чого у зібраних тут спеціалістів із порятунку людських життів, наприклад, затремтіли б руки. Розслаблятись не дає багате на небезпечні сюрпризи теперішнє життя, яке постійно «підкидує» нові випробування.
З початку збройної агресії російської федерації проти України піротехніків центру багато разів залучали до дій за призначенням, під час яких вилучено та знешкоджено тисячі вибухонебезпечних предметів. Міни, снаряди, гранати, набої…
Кожного дня, виїжджаючи на виклики, доводиться мати із цим справу. Вже звиклося і до роботи з уламками ракет, які зазвичай залишаються після чергового рашистського «прильоту». Доторкнутись до них, утилізувати, здавалося б, вже безпечні після бойового застосування уламки не дозволено нікому. Лише рятувальники знешкоджують такі «вантажі», і, якщо потрібно, у віддалених місцях підривають.
За таким приблизно сценарієм розвивались і недавні події, коли у взаємодії з АРЗ СП ГУ ДСНС України у Львівській області знищили бойову частину рашистської крилатої ракети «Калібр».
Далеко не кожен підходить для такої роботи. Не лише про знання та навички йдеться. А найперше — про вміння тримати внутрішню рівновагу у стресових ситуаціях, не піддаватись руйнівним факторам зовнішнього впливу. Але, як і в кожній роботі, і в піротехніків є свої віддушини.
Справжнє задоволення дістають рятувальники, коли, наприклад, доводиться визволяти «застряглих» у водостічних трубах котів, пташок або ж собак. До братів наших менших — ставлення особливе. Їх відразу ж випускають на волю. Часом імена дають. Не беремося судити, чи дотримувався даний ритуал під час недавньої «спецоперації» у Стебнику, де предметом уваги рятувальників, як повідомляє у Фейсбуці 2 Спеціальний центр швидкого реагування ДСНС України, стала немаленька карпатська гадюка, на яку надибали в одному із житлових районів Стебника. Спійманого плазуна віднесли подалі від людських помешкань та, звісно ж, відпустили.
Він же, як напівжартома-напівсерйозно пояснюють мотиви свого вчинку рятувальники, — не «окупант». Має природну «прописку» від Творця. А раз так — повинен бути там, де йому за законом природи призначено жити. Перебувати у своєму «домі».
