Учені знайшли в дитячому організмі... пластик!

Про це свідчать результати дослідження вчених Медичної школи університету Нью-Йорку, повідомляє британське видання The Guardian.

Мікропластик — це невеликі пластикові частинки, які є в людському організмі. Їхній розмір — до 5 мм. Як правило, вони потрапляють до організму людини в результаті розпаду більших пластикових предметів. Для навколишнього середовища мікропластик має вкрай негативну роль, оскільки дуже довго розкладається.

Дослідження довели, що частини мікропластику є в фруктах, харчових продуктах, пляшках, пилу, воді, а також — у фекаліях тварин та людей.

Вплив мікропластика на організм людини може бути вкрай небезпечним. Останнє дослідження засвідчило, що у фекаліях малюків концентрація мікропластику у 10 — 20 разів вища, ніж у відходах життєдіяльності дорослих людей. Здебільшого, це мікропластик, який потрапляє в організм після використання певного типу текстилю, пляшок води, чохлів для мобільних телефонів.

«Вплив мікропластика на людину є проблемою для здоров’я… Ми покликані зробити все можливе, аби зменшити його вплив на дітей. Дитячі товари не потрібно виготовляти з пластику», — вважає Курунтачалам Каннан, професор педіатричного факультету Медичної школи імені Гроссмана Нью-йоркського університету й автор дослідження.

Дослідники підрахували, що доросла людина, в середньому, ковтає до 5 грамів мікропластику протягом тижня. Деякі частинки швидко виводяться з організму разом з фекаліями, тоді як інші можуть тривалий час залишатися в певних органах. Деякі частинки мікропластику можуть прорвати мембрану клітини та потрапити в кров.

За інформацією дослідників, вагітні жінки можуть народжувати немовлят вже з мікропластиком в організмі, оскільки він передається навіть через плаценту.

Під час цього дослідження медики аналізували фекалії шістьох немовлят та 10 дорослих, а також перші фекалії трьох новонароджених за допомогою методу мас-спектрометрії. Зокрема, вчені звернули увагу на таких два типи мікропластику, як ПЕТ та полікарбонат (ПК). У всіх фекаліях вони знайшли принаймні один тип мікропластика.

Рівень ПК у всіх респондентів був приблизно однаковим, але кількість мікропластика ПЕТ у немовлят був у 10 — 20 разів більший.

Учені пояснили це тим, що малюки часто жують якийсь текстиль, мають пластикові чи гумові гризунці для зубів, пластикові іграшки, пляшечки для годування та навіть ложки й виделки для годування.

Читайте також: «Людина щодня вживає близько п’ять грамів пластику…»