Сьогодні річниця вересневих терактів у США: хронологія подій

У вівторок, 11 вересня 2001 року, дев’ятнадцять терористів захопили чотири комерційних літаки з пасажирами на борту.

Два літаки врізались у вежі-близнюки Всесвітнього торговельного центру, один — у будівлю Пентагону та ще один впав у полі біля міста Шенксвілл (штат Пенсильванія).

Внаслідок терактів загинуло 2996 осіб, близько 25 тис. були поранені. Відповідальність за скоєне взяла на себе терористична організація «Аль-Каїда» на чолі з Осамою бен Ладеном.

Вранці 11 вересня 2001 року бойовики терористичної організації «Аль-Каїда» захопили чотири пасажирських літаки, що виконували комерційні рейси:

Boeing 767−223R, який виконував рейс №AAL11 авіакомпанії American Airlines з Міжнародного аеропорту Логан (м. Бостон, штат Массачусетс) до Міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса (надалі — рейс 11);

Boeing 767−222, який виконував рейс №UAL175 авіакомпанії United Airlines з Міжнародного аеропорту Логан (м. Бостон, штат Массачусетс) до Міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса (надалі — рейс 175);

Boeing 757−223, який виконував рейс №AAL77 авіакомпанії American Airlines з Вашингтонського міжнародного аеропорту ім. Даллеса до Міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса (надалі — рейс 77);

Boeing 757−222, який виконував рейс №UAL93 авіакомпанії United Airlines з Міжнародного аеропорту Ньюарк Ліберті (м. Ньюарк, штат Нью-Джерсі, за 19 км від м. Нью-Йорк) до Міжнародного аеропорту Сан-Франциско (надалі — рейс 93).

О 08:46 за місцевим часом (15:46 по Києву, надалі буде зазначено місцевий час) рейс № 11 врізався у північну вежу Всесвітнього торговельного центру (надалі — ВТЦ). На борту перебували 11 членів екіпажу, 76 пасажирів та 5 терористів.

О 09:03 рейс № 175 врізався у південну вежу ВТЦ. На борту було 9 членів екіпажу, 51 пасажир та 5 терористів.

О 09:37 рейс № 77 врізався у західне крило Пентагону. На борту перебували 6 членів екіпажу, 53 пасажири та 5 терористів.

О 10:03 рейс № 93 розбився біля міста Шенксвілл (штат Пенсильванія). На борту було 7 членів екіпажу, 33 пасажири та 4 терористи.

Тактика терористів була однаковою — захоплення літака відбувалось через 15−45 хвилин після зльоту, групою з 5-ти бойовиків (лише рейс 93 захопили чотири бойовики через те, що ймовірному п’ятому терористові відмовили у в’їзді до США за місяць до теракту). Спершу вони вбивали пілотів (рейси 11, 175 та 93) або виганяли їх з кабіни (рейс 77), потім один з бойовиків брав на себе керування літаком, який розвертали в потрібну точку.

Рейси 11 та 175 були націлені на вежі-близнюки ВТЦ, рейс 77 — на будівлю Пентагона, а призначенням рейсу 93 мав стати Капітолій (будівля американського парламенту) або Білий дім (будівля адміністрації президента США).

У підсумку, рейс 11 врізався у північну вежу ВТЦ на рівні 93−99 поверху, а всі, хто був на борту літака, загинули — всього 92 особи. Власне у вежі та поруч з нею загинули 1600 осіб.

Рейс 175 врізався у південну вежу ВТЦ на рівні 78−85 поверху. На борту літака також загинули всі — всього 65 осіб. Власне у вежі та поруч з нею загинули 612 осіб.

Рейс 77 врізався у західне крило будівлі Пентагону. На борту літака також загинули всі — всього 64 особи. Власне в будівлі та поруч з нею загинули 125 осіб.

А ось рейс 93 був єдиним, що не здійснив мету терористів. Пасажири швидко зрозуміли, що літак захопили терористи-смертники, коли дізнались про зіткнення літаків з ВТЦ та будівлею Пентагону і вирішили чинити спротив. Вони намагалися вдертися до кабіни пілотів, яку терористи зачинили, та взяти керування літаком власноруч.

Але вже за 6 хвилин бойовики вирішили скерувати літак на неконтрольоване падіння на землю. О 10:03 літак врізався у землю за три кілометри біля Шенксвілла, штат Пенсильванія. До Вашингтона, в якому розташовано будівлі Капітолію та Білого дому, залишалося 20 хвилин польоту.

Фраза пасажира рейсу 93 Тодда Бімера «Хлопці, ви готові? Окей. Поїхали», яку записав мовний самописець, стала національним лозунгом у боротьбі з тероризмом на довгі роки.

Під час терактів, президент США Джордж Буш-молодший перебував з робочим візитом в одній зі шкіл Флориди, звідки й зробив перше звернення.

«Сьогодні у нас була національна трагедія. Два літаки врізалися у Всесвітній торговий центр в результаті очевидного терористичного нападу на нашу країну. Я поговорив з віцепрезидентом, губернатором Нью-Йорка, директором ФБР і розпорядився, щоб усі ресурси федерального уряду пішли на допомогу жертвам і їх сім’ям, а також на проведення повномасштабного розслідування, щоб відстежити та знайти тих людей, що вчинили цей акт, — зазначив американський президент.

Ввечері 11 вересня президент США Джордж Буш-молодший звернувся до нації зі свого кабінету:

«Сьогодні наші співгромадяни, наш спосіб життя, сама наша свобода зазнали нападу серії умисних та смертоносних терористичних актів. Жертви були в літаках або у своїх офісах; секретарі, бізнесмени та жінки, військові та федеральні робітники; мами і тати, друзі та сусіди. Тисячі життів несподівано обірвалися ганебними актами терору.

Це день, коли всі американці з усіх верств суспільства об’єднуються в нашому рішучому прагненні справедливості й миру. Америка раніше перемагала ворогів, і ми зробимо це цього разу. Ніхто з нас ніколи не забуде цей день. Проте, ми йдемо вперед, щоб захистити свободу і все, що добре та справедливе в нашому світі", — заявив Буш.

20 вересня Буш у зверненні до Конгресу та американського народу, офіційно оголосив війну тероризму, заявивши: «Наша війна з тероризмом починається з „Аль-Каїди“, але цим не скінчиться. Вона не завершиться, поки кожна терористична група у світі не буде знайдена, зупинена та переможена».

Тим часом бен Ладен переховувався на території Афганістану. 21 вересня Джорж Буш-молодший виголосив ультиматум терористичній організації «Талібан», яка тоді керувала цією країною. Він наголосив, що таліби мають видати бен Ладена та решту членів «Аль-Каїди». У відповідь таліби попросили доказів його участі в організації терактів 11 вересня.

7 жовтня США офіційно проголосили про початок військової операції «Нескорена свобода» і разом зі Сполученим Королівством почали завдавати ударів з повітря. 19 жовтня розпочалась наземна операція з висадкою десанту на території Афганістану.

9 листопада війська союзників активізувалися та почали наступальну операцію. За 4 дні американські військові без бою зайняли Кабул — столицю Афганістану.

12−17 грудня війська союзників захопили печерний комплекс Тора-Бора в Білих горах, де переховувався бен Ладен з «Аль-Каїдою», а також залишки «Талібану». Напередодні боїв бен Ладену вдалось залишити комплекс та тікати до міста Абботабад, що в Пакистані, де він побудував резиденцію.

2 травня 2011 року бен Ладен був вбитий на території своєї резиденції в Абботабаді.

Після афганської кампанії, в лютому 2003 року Держсекретар США Колін Пауелл заявив на засіданні Ради Безпеки ООН про зв’язок режиму Саддама Хусейна в Іраку з «Аль-Каїдою». Також були заяви ЦРУ щодо наявності хімічної зброї в іракській армії.

Вже 17 березня того ж року президент США Джордж Буш-молодший звернувся до нації та виставив ультиматум Садаму Хусейну, щоб той разом з синами Удаєм та Кусаєм протягом 48 годин залишили територію Іраку.

Ця вимога не була виконана, і 20 березня США спільно з силами антиіракської коаліції почали військову операцію «Шок і трепіт» (Потім вона була перейменована на «Свободу Іраку»).

17 квітня під Багдадом (столиця Іраку) капітулювали останні підрозділи іракської армії, а вже 1 травня 2003 року Джордж Буш-молодший оголосив про закінчення активних бойових дій.

Саддама Хусейна заарештували американські військові 13 грудня 2003 року.

30 червня 2004 року його спільно з рештою колишніх високопосадовців Іраку, передали новому іракському уряду, який розпочав слідчі дії у складі спеціального кримінального трибуналу.

5 листопада 2006 року трибунал оголосив вирок Хусейну у вигляді страти. 26 грудня апеляційний залишив вирок у силі, а 29 грудня видав постанову про страту.

30 грудня Саддама Хусейна стратили іракські військові.

Згідно з даними видання The New York Times, прямі витрати, пов’язані з ліквідацією наслідків терактів 11 вересня 2001 року та відновленням інфраструктури, становили $ 55 млрд. Вони охопили витрати на знесення знищених будівель та будівництво нових, відновлення міських мереж, станцій метро, а також допомогу постраждалим та родинам загиблих.

Друга стаття витрат — це економічні наслідки, які становлять $ 123 млрд. З них $ 100 млрд склало покриття збитків авіакомпаній та їх підтримка, $ 22 млрд — недоотриманий прибуток Всесвітнього торговельного центру (до відновлення першої черги ВТЦ в 2014 році) та ще 1 млрд — компенсація збитків внаслідок скасування розважальних заходів на території США.

Найбільша стаття витрат — це ведення військових компаній з боротьби з терористами з 2001 по 2011 роки. Вона становила $ 2,6 трлн. Ця сума також охопила всі супутні витрати — лікування військових, реабілітацію ветеранів, гуманітарну допомогу мешканцям Афганістану та Іраку.

Ще $ 589 млрд становили витрати на внутрішню безпеку та розвідку.

Загалом, витрати на ліквідацію наслідків терактів 11 вересня 2001 року становили $ 3,3 трлн. При цьому, терористи «Аль-Каїди» витратили на підготовку терактів всього $ 500 тис.

Тобто, на кожен доллар, витрачений терористами, США витратили $ 7 млн.

Політичні наслідки терактів та подальша боротьба з міжнародним тероризмом були ще відчутнішими.

По-перше, воєнні дії на Близькому Сході призвели до дестабілізації регіону. Залишки терористів «Аль-Каїди» спільно з іракськими радикальними організаціями у 2006 році сформували ІДІЛ. У 2014−16 роках вони контролювали деякі території Іраку, Сирії, Афганістану та інших держав в регіоні. У 2019 році пішли в підпілля, але наслідки їх діяльності ще довго будуть відчутними.

По-друге, теракти змусили суттєво переглянути авіаційну безпеку та міграційну політику. Більшість сучасних правил авіаційних перевезень є наслідками терактів та були сформовані після них.

Національний меморіал 11 вересня був відкритий на десяту річницю терактів — 11 вересня 2011 року, а музей — 24 травня 2014 року.

Комплекс становить два басейни та музей під ними. Вартість будівництва становила понад $ 1 млрд.

За словами архітектора Майкла Арада, басейни є «відсутністю, що стає видимою». Хоча вода стікає в порожнечі, їх ніколи не можна заповнити. Звук каскадної води робить басейни місцем спокою та споглядання окремо від галасливого шуму міста.

На бронзових парапетах, що облямовують меморіальні басейни, написані імена 2983 осіб, вбитих під час терактів 2001 та 1993 років. Імена ще понад 1000 осіб до цього дня не вдалося ідентифікувати.

Теракти 11 вересня досі є найкривавішими в історії людства за кількістю жертв та постраждалих.

Читайте також: Теракт 11 вересня досі забирає життя…