Вінницькі кажани «полетять» до Ірландії

Вийшла друком дитяча книжка письменниці Галини Рибачук-Прач. Жінка — уродженка Волині, села Доброго колишнього Камінь-Каширського району. Нині мешкає у Вінниці. У своєму доробку має чимало поетичних збірок і дитячих оповідань. Одна з книжечок побачила світ днями, а невдовзі вирушить у подорож до Ірландії. Це «Пригоди кажанчиків».

Героями цієї історії стали справжні летючі миші, що взимку оселилися на бал­коні пані Галини. Мешкає у бага­топоверхівці. Розповідає, як се­ред літа ці крилаті гості не раз залітають крізь відчинене вікно. Але як опинилися серед зими, в люті морози, фактично у хаті — не розуміла… А науковці пояс­нюють: зазвичай взимку кажани сплять, але в час потеплінь чи різких похолодань вони можуть пробуджуватися, активно пово­дитися і навіть літати. Цей час — критичний для летючих мишей. Тож не дивно, що намагають­ся врятуватися, «підселившись» ближче до людей.

Увагу Галини Рибачук-Прач найперше привернув писк руко­крилих. Коли вийшла на балкон, побачила десять летючих мишок. Одна з них виглядала геть без­силою. Удома був 10-річний онук Назар. Порадилися — й взяли шефство над кажанчиками. Допо­магали донька пані Галини та зять.

— Ми почали шукати інфор­мацію, як за ними доглядати, — згадує письменниця. — Купили спеціальних черв’ячків у зоома­газині. Годували, і наші кажанчи­ки зміцніли. Коли потепліло, ми їх випустили. Спершу якийсь час поверталися, а потім полетіли геть. Стало сумно без них.

Тоді й виникла ідея написати пізнавальну історію про кажанів для діток. Веселкові ілюстрації створив художник Олександр Боков. А редагувала текст Надія Постемська, яка живе в Ірландії. Вона розповіла про цікавий сю­жет друзям, і ті замовили кни­жечки для шкіл, де навчаються дітки з української діаспори.

Читайте також: Нам конче необхідно відвойовувати незаконно анексоване книжкове, поліграфічне, інтелектуальне середовище