Літні ласощі: як обрати у крамниці якісне морозиво

Про те, чи варто купувати гарний продукт всіх кольорів веселки, чи безпечно давати морозиво дітям розповідає експертка з якості та безпечності харчових продуктів, професорка кафедри товарознавства, управління безпечністю та якістю Київського національного торговельно-економічного університету Олена Сидоренко.

За словами експертки, для морозива потрібна певна температура.

«Якщо йдеться про холодильний прилавок або магазин чи супермаркет, подивіться на термометр. Якщо смаколик погано заморожений, то він стає потенційно небезпечним», — розповіла Олена Сидоренко.

Вона говорить, що часто недобросовісні продавці можуть вимикати холодильні установки на ніч, аби зекономити кошти на електроенергії. У морозиві, яке розтало, можуть розвиватися бактерії та патогенні мікроби, зокрема кишкова паличка.

Як зауважила експертка, дотримання температури може опосередковано вказувати на якість виробу. Кожен виробник та реалізатор якісного морозива обов'язково буде зберігати свій продукт у гарному стані, адже тут йдеться і про витрачені кошти.

Аби перевірити, чи в достатньо низькій температурі зберігалось морозиво, слід просто натиснути на нього пальцем. Якщо морозиво м’яке, то температура була невідповідною і у виробі, імовірно, вже завелися бактерії. Повторне замороження нічого не змінить, тому такий продукт краще не купувати, наголошує Сидоренко.

«Яскравий колір — це не морозиво, а смак ароматизатора», — звертає увагу Сидоренко.

У хорошому морозиві не має бути штучних стабілізаторів та барвників, а також рослинних жирів, наголошує вона.

Експертка зазначила: якщо морозиво реалізується упакованим, то воно повинно мати ДСТУ 4733.

«Якщо ДСТУ інше, то яке б гарне не було морозиво, зрозуміло, що там комбінований склад сировини. Отож, ви не отримаєте вершковий смак», — пояснила вона.

ДСТУ 4733 — це найбільш натуральне морозиво, до складу якого заборонено додавати рослинні жири. Воно має густу текстуру та жовтуватий колір. Розрізняють три види такого морозива залежно від вмісту жиру: молочне (0,5−7,5% жиру), вершкове (8−11,5% жиру) та пломбір (12−20% жиру).

Водночас існують і два інші стандарти морозива: ДСТУ 4734 та 4735.

4734 — це плодово-ягідне морозиво, шербет, відтак йдеться про заморожений лід, що містить багато цукру.

А 4735 — це морозиво, в яке додають пальмову та кокосову олію, тому воно має менш насичений смак, швидко тане та має доволі водянисту текстуру.

Асоціація виробників морозива ухвалила термін зберігання продукту у два роки, утім, за словами експертки, під цим слід розуміти, що воно може стільки зберігатися, якщо температура буде від -24 до -32.

«Якщо температура -18, то морозиво буде зберігатися, але втрачатиме смак», — наголосила Олена Сидоренко.

За словами експертки, найкраще брати морозиво, що зберігалося не більш ніж три місяці, бо саме таке морозиво передає смак вершків і молока.

«Брати морозиво, яке зберігалося два роки я не рекомендую. Можливо, ви не отруїтесь таким морозивом, але смаком насолодитись буде складно», — порадила Сидоренко.

Читайте також: Справжній пломбір: як власноруч приготувати морозиво

Насамкінець експертка знову наголосила на головній проблемі морозива — зберіганні.

«Виробник свій продукт заморожує і доставляє в мережу, а далі починаються детективи. Дуже рідко в мережі можна знайти гарно заморожене морозиво», — додала вона.

Насамкінець Олена Сидоренко зауважила, що нерідко на прилавках можна побачити морозиво з промовистою назвою «Дитяче». Проте, наголосила експертка, це може бути лише маркетинговий хід, який не вказує на якість продукту.