Мама-мільйонерка та нова квартира: Шкарлет здивував декларацією

Про це свідчить декларація за 2020 рік, подана очільником МОН в березні.

Згідно з декларацією, за 2020 рік Шкарлет отримав близько 940 тисяч гривень зарплатні. З них 483 тисячі — в «університеті «Чернігівська політехніка», ректором якого Шкарлет був до грудня 2020 року.

Ще 440 тисяч Шкарлет отримав від МОНу як зарплату. Як відомо, з 25 червня 2020 року він тимчасово виконував обов’язків міністра, а 17 грудня став повноцінним очільником відомства.

Ще 1,7 тисячі гривень МОН заплатило Шкарлету як гонорар або інші виплати. «Чернігівська політехніка» — ще 15 тисяч за тією ж статтею.

Крім цього, задекларовано 68 тисяч гривень пенсії та 200 гривень бонусів на банківській карті матері міністра Людмили.

Шкарлет задекларував дві квартири. Одна розташована в Чернігові, площа — 76,9 кв.м. Нею володіє Шкарлет, але мешкає у ній його дочка Анна. Цю квартиру було отримано у власність 18 грудня 2020 року. Вартість у декларації не зазначається.

Також задекларовано квартиру матері міністра. Вона розташована в Києві, придбана в 2013 році, і міністр, згідно з декларацією, мешкає саме там. У минулій декларації це майно не було відображено.

Змін в цій категорії з червня минулого року не сталося. Шкарлет все ще володіє Toyota Land Cruiser 200 (2011) та MITSUBISHI PAJERO WAGON (2013).

У банку та готівкою, відповідно до декларації, Шкарлет зберігає 193 тисячі гривень та 50 тисяч доларів.

Значно більше грошей зберігає його мати. 18 тисяч гривень, 95 тисяч доларів, 65 тисяч євро. У гривневому еквіваленті ця сума майже дорівнює 4,8 млн. гривень.

Зауважимо, що в декларації за 2020 рік Шкарлет не вказав дружину Тетяну Бобришеву-Шкарлет.

У декларації, поданій Шкарлетом в червні (декларація кандидата на посаду міністра освіти та науки), Тетяна була зазначена. Було задекларовано її зарплату (85 тисяч гривень), її авто (Ford Kuga), квартиру в Чернігові (76,9 кв.м.) та грошові активи (15 тисяч гривень та 32 тисячі доларів).

Читайте також: Освіта за старими лекалами… Шкарлет просуває табачниківську реформу

Нагадаємо, 17 грудня Верховна Рада призначила Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України. До цього він виконував обов’язки голови Міносвіти. Кандидатура Шкарлета була підтримана мінімальною необхідною кількістю голосів (226 нардепів). Частина нардепів були обурені таким призначенням і скандували «Ганьба!».

Кандидатура Шкарлета викликала чимало запитань: позначилися і минуле в «Партії регіонів», і скандал щодо плагіату в його наукових працях.

Згодом у фракції «Голосу» заявили, що деякі нардепи від фракції «Опозиційної платформи — За життя», які нібито проголосували за призначення Шкарлета, в той час були відсутні в залі Парламенту.

У «Європейській Солідарності» повідомили, що вимагатимуть переголосування по Шкарлету. Однак в «Слузі народу» виступили проти.

17 грудня спікер В Р Дмитро Разумков заявив, що регламентний комітет Верховної Ради перевірить ситуацію із можливим «кнопкодавством». Однак комітет відмовився розглядати це питання. Депутати звернулися до Офісу генпрокурора.

18 лютого генеральна прокурорка Ірина Венедіктова повідомила, що за фактом можливих порушень («кнопкодавства») під час голосування за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України зараз проводиться досудове розслідування.

17 лютого Железняк заявив, що відеозаписи, які мали підтвердити факт «кнопкодавства» за Шкарлета, зникли. Ними має розпоряджатися Управління держохорони.

Наразі у Конституційному Суді України оскаржують постанову Верховної Ради України щодо призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України.