Безвідповідальний ескулап або невизнаний геній? Що кажуть експерти про лікаря з німецького Любека, який створив свою вакцину від коронавірусу

Лікар і підприємець з Любека Вінфрід Штекер прославився в квітні 2020 року завдяки тижневику Der Spiegel.

Журнал опублікував історію винахідника, який у своїй приватній лабораторії розробив вакцину проти корона вірусу і зробив щеплення приблизно сотні добровольців.

У публікації йшлося про те, що ніяких побічних ефектів щеплення не мало, а ось ефективність вакцини сягнула аж 97%!

Робити її, виявляється, дуже легко. І у великих кількостях, що пришвидшило б вакцинацію усієї Німеччини. Але замість підтримки з боку відповідних відомств, на лікаря подали заяву в поліцію — такий лейтмотив публікації в Der Spiegel.

Так хто ж такий Штекер насправді? Невизнаний геній, роботу якого блокують відомчі догматики, або безвідповідальний ескулап?

У наукових спільнотах вчинок лікаря викликав обурення. Штьокер, мовляв, знехтував безпекою пацієнтів.

Чому лікар не мав права робити щеплення добровольцям?

Вінфрід Штекер не мав ні офіційного дозволу, ні дослідного протоколу, ні доклінічного допуску. Очевидно, виготовлену в своїй лабораторії вакцину він вводив людям самовільно.

Насправді ж допуск до застосування лікарських препаратів, в переліку яких є і вакцини, це складний і тривалий процес. Крім початкових лабораторних дослідів на клітинних культурах, препарат треба протестувати на тваринах. Але тестам передують десятки попередніх умов і скрупульозна процедура отримання дозволів, яких повинні дотримуватися в країні усі виробники ліків.

На кожне клінічне дослідження необхідний окремий дозвіл відповідного відомства. У Німеччині це Федеральний інститут вакцин і біомедичних лікарських засобів — Інститут імені Пауля Ерліха (PEI), який тісно співпрацює з Європейським агентством лікарських засобів (EMA).

У цій історії сам PEI повідомив місцевому відомству із соціальних справах про факт самовільного застосування неліцензованї вакцини, яке і подало на лікаря заяву в поліцію за підозрою у вчиненні правопорушення: дослідження з експериментальним лікарським препаратом, що не піддавалися належній перевірці.

Лікар, що ввів пацієнтові нелегальні ліки, може бути звинувачений в нанесенні тілесних ушкоджень. Крім того, такі дії є порушенням лікарської сумлінності, що загрожує санкціями з боку німецької лікарської палати.

Яку ж вакцину винайшов доктор з Любека?

За словами самого Штекера, його препарат базований на «рекомбінантному антигені, який легко і дешево отримати в пробірці».

Вакцину можна порівняти з тією, яку застосовують проти гепатиту, А і В. Оскільки цей антиген, на відміну від використовуваних в мРНК-вакцині і в векторній, розмножується не в організмі людини, а в лабораторній пробірці, пояснив Штекер, «можна не побоюватися безконтрольного поширення в людському організмі внесеної в нього сторонньої генетичної інформації «.

Справді, так звані субодиничні вакцини вже давно відомі і застосовуються, зокрема, для щеплень проти грипу або папіломавірусів людини. Тому вакцина Штекера вакцина від коронавірусу не така вже й унікальна, як це подав Der Spiegel. Одна з вакцин, які уже на стадії допуску в EMA, також розроблена за цим принципом. Йдеться про NVX-CoV2373 американської фармацевтичної фірми Novavax.

Чим ризикують добровольці?

Австрійська лікарка-ветеринарка Петра Фальба розповідає у своєму блозі про кілька моментів, за якими Штекер не надав ніяких відомостей, але які є вкрай важливими для безпеки та здоров'я добровольців. Зокрема, нарзі відсутня інформація про можливе забруднення його вакцини сторонніми вірусами або мікоплазмами, тобто дрібними бактеріями.

Тим часом контроль за можливим забрудненням є, за словами Фальби, «делікатни моментом в створенні вакцини», оскільки антигени для вакцини виробляють в лабораторії методом експресії (найчастіше — генома вірусу) на клітинній лінії, під час якого використовують також матеріали тваринного походження. Якщо ж в клітинній лінії виявляться ретровіруси, то застосування такої вакцини може провокувати рак.

Наскільки ефективна саморобна вакцина?

Вінфрід Штекер не може довести, що його вакцина і справді ефективна на 97%. Про його препарат досі немає жодного відгуку в будь-якому науковому виданні. Поки винахідник зробив тільки серологічні тести, згідно з якими його пробанди виробляли антитіла до вірусу SARS-CoV-2. Але під час видачі допуску на застосування вакцини враховують і багато інших аспектів, наприклад, імунну відповідь Т-клітин.

Не менш важлива для допуску вакцини і її дійсна ефективність, тобто дані про те, скільки ж людей, які її отримали, все-таки захворіли на COVID-19 упорівнянні з групою добровольців, яким вкололи плацебо.

Таке порівняльне дослідження зазвичай роблять уже наприкінці останньої, третьої фази тестування нового препарату. Доктор Штекер, судячи з усього, не зробив навіть першого з багатьох необхідних кроків.

Читайте також: П'ять країн ЄС невдоволені розподілом вакцин від COVID-19