Археологи спекли хліб за рецептом стародавніх єгиптян

Техніка передбачає покриття внутрішньої частини конічних форм для хліба шаром дрібної глини, нагрівання форм по горизонталі і попереднє формування тіста.

Питання, як єгиптяни пекли хліб близько 4500 років тому, багато років спантеличувало археологів. Дослідниця з Франції вирішила буквально взяти справу в свої руки і розкрити техніку випікання стародавнього хліба.

«Виробництво хліба в Єгипті добре задокументовано, зокрема за допомогою зображень обробки харчових продуктів, які є частиною прикраси елітних гробниць Старого і Середнього царства, і так званих форм для хліба — керамічного посуду, знайденого у великій кількості на археологічних розкопках», — написала доктор Аделіна Бетс з Університету Сорбонни в Парижі у своїй статті.

Бетс розпочала свій проєкт, який був частиною її докторської дисертації, з аналізу іконографії.

За часів Стародавнього царства (2750−2250 рр. до н.е.) більшість зображень, зазвичай присутніх у похованнях, можна було розділити на три категорії: нагрівання форми у вогні, її виймання та заливання рідини всередину. За часів Середнього Царства форми нагрівали в каміні, а потім заповнювали напівтвердим тістом.

Для своїх експериментів археолог вирішила розігріти і випекти хліб у відкритих осередках в неглибоких ямах.

«Для всіх експериментів кілька форм для хліба були виготовлені або в Обеші (Бельгія), або в Айн-Сухно (Єгипет), щоразу з використанням місцевої глини. Як гарту використовували свіжий ослиний гній і гравій. Кераміку обпалювали у відкритих камінах при температурі від 850 до 950 °C», — зазначила вона.

Хоча протягом тисячоліть хліб був основним продуктом харчування людини, конкретний рецепт, який використовували єгиптяни у ті часи, не був відомий. Органічні знахідки на відповідних археологічних розкопках показали, що за тих часів оброблялися два види зерна: звичайний ячмінь і пшеницю сорту еммер.

«Було необхідно попрацювати хоча б з однією із цих рослин, які сьогодні у світі дуже рідко вирощуються. Тому Р. Фейя, фермер-пекар і фахівець із сортів „старої пшениці“, був запрошений взяти участь у цьому дослідницькому проєкті. Він надав органічне борошно „чорний еммер“. Ця крупа використовувалася у всіх експериментах», — зазначила Бетс.

«У зв’язку з відсутністю надійних даних про використання дріжджів і закваски в поєднанні з конічними формами Середнього царства, я вирішила провести кілька тестів з використанням закваски Triticum monococcum», — додала вона.

Читайте також: Археологи з'ясували, чим харчувалися мешканці Помпеїв

Дослідниця провела кілька експериментів з різними сумішами, температурами та рівнями вологості з метою отримання «ідеально випеченого хліба, який добре відокремлювався б від кераміки, не ламаючись».

Під час дослідження було вироблено 54 буханки хліба. Після декількох спроб найвдалішим виявилося тісто за таким рецептом: 1 кг. 100% висівок «чорний еммер», 15 г. солі, 170 г. закваски Triticum monococcum і 750 г. води.

Техніка передбачає покриття внутрішньої частини конічних форм для хліба шаром дрібної піщаної глини, нагрівання форм у горизонтальному напрямку і попереднє формування тіста в подовжені шматочки.

«Відповідно до визначених іконографічних уявлень, форми розташовувалися в шаховому порядку і переверталися регулярно. Позиціюванню сприяла конічна форма кераміки», — додала Бетсі.

«Після 60 хвилин випікання за температури від 100 °C до 120 °C хліб був готовий. У процесі він трохи відокремився від кераміки й утворилася скоринка. Всередині, завдяки заквасці, утворилися щільні стільники, що дозволяють добре розподіляти гаряче повітря під час випікання».