Думала, просто набрала вагу...

Два роки 47-річна жінка з Івано-Франківської області «виношувала» пухлину, хоча тоді їй здавалося, що просто набирає вагу. Але з кожним днем їй ставало все важче дихати, ходити і навіть їсти.

До свого сімейного лікаря жінка прийшла у січні 2021 року. Під час ультразвукового обсте­ження медики виявили у череві величезну пухлину. За порадою лікаря пацієнтка звернулась до хірургів Львівського онкологіч­ного центру. І вже за кілька днів медики провели усі необхідні об­стеження і діагностували рідкіс­ну пухлину — ліпосаркому. Що це за пухлина, журналістці «ВЗ» розповів заступник головно­го лікаря з хірургічної роботи Львівського державного он­кологічного регіонального лі­кувально-діагностичного цен­тру Олег Дуда.

— Коли жінка відчула дис­комфорт, лише тоді звернула­ся до лікаря, — каже Олег Дуда. — Дихати було важко. Прига­дую, ми колись оперували жін­ку з 20-кілограмовою пухли­ною, але вона була зовнішня. І її гігантські розміри було ви­дно. А у теперішньої нашої па­цієнтки пухлина значно більша, але вона у черевній порожни­ні. Коли наші онкологи почали оперувати, з’ясувалося, що ця пухлина дуже великих розмірів. Шість годин тривала операція. До складу операційної брига­ди увійшли заввідділення Ми­рон Огорчак, хірурги Юрій Ко­вальчук та Петро Гиря. Нам вже прийшло гістологічне заклю­чення. Це — ліпосаркома. Осно­вним методом лікування в та­ких випадках є тільки хірургічне втручання. Бо такі пухлини не бояться хіміотерапії, їх треба видаляти. Операція пройшла успішно, жінка поїхала додому.

— А ця жінка не ходила ра­ніше на огляд?

— На жаль, іноді наші люди байдуже ставляться до свого здоров’я. Знаю, що кожен хі­рург у таких випадках каже: «От якби цю операцію провести ще пів року тому…». Але добре, що у цьому конкретному випадку все закінчилося успішно.

— Якби ваші онкологи її не прооперували зараз і вона ще більше «набирала вагу», який розвиток подій був би?

— Різний. Пухлина могла пе­ретиснути кишківник. Могла пухлина і розпастися. Такі ве­ликі пухлини мають всередині частини, де вони відмирають, і коли вона розривається, гній виливається у живіт, що при­зводить до смерті. Могло бути різне. Але щоб такого не тра­пилося, ми вкотре нагадуємо, щоб хоча б раз на рік, а ще кра­ще двічі на рік люди звертали­ся до свого сімейного лікаря просто так — без проблеми. А якщо є бодай найменша про­блема, йти на консультацію до конкретного спеціаліста. Дея­кі наші пацієнти хваляться, мов­ляв, жодного разу за життя не звертався до лікаря. І лише те­пер прийшов. Тут нема чим пи­шатися, бо, як правило, «прий­шов», коли вже четверта стадія з метастазами, де тільки мож­на. Це дуже погано: краще б той пацієнт ходив до лікаря, тоді би рак можна було побачити на ранній стадії, і тоді б не