Нового року ворожили на долю

Кажуть:

• На Новий рік зоряна без­вітряна ніч, дерева вкриті інеєм — буде добрий урожай, здорова худоба.
• Якщо хмари у Новорічну ніч ідуть з півдня — вродить ярина; з півночі — озимина.
• Місяць щербатий — то й ко­лоски сформуються щербатими.

Аби дізнатися, які злаки на­ступного року видадуться най­урожайнішими, на подвір’ї на­сипали по жмені зерен пшениці, жита, ячменю, вівса. Що вкри­ється інеєм — те і вродить.

Намагалися прогнозувати погоду на увесь рік. По зем­лі розкладали «ланцюжком» дванадцять половинок цибулі (стільки як місяців) і притрушу­вали сіллю. Новорічного ранку дивилися, на яких головках сіль «розкисла» — оті місяці будуть мокрими.

Побутували й інші новоріч­ні прикмети:

• Щоб протягом року «мен­ше дрімалося» — не спи у Ново­річну ніч.
• Коли нічого не сниться пер­шої ночі після Нового року — бу­деш щасливим.
• Як запросиш до себе на новорічне свято тих, із ким по­сварився, — наступний рік мине у злагоді.

Щоб «дізнатися» про свою долю, на стіл ставили горнят­ко води, розжарену цеглину з печі, скибку житнього хліба. Відтак із зав’язаними очима брали те, що попаде під руки. Коли потрапить горнятко — увесь рік плакатимеш; гаряча цеглина — пектимешся; хліб — станеш багатим…

Тарас Лехман для газети «Добрий господар»